Спостерігаю парадоксальну штуку.
Дорослій людині потрібно напружитися, щоб щиро порадіти. Парадокс. Адже це природно – жити в радості. Подивіться на дітей.
У дорослих занадто багато розуму і знань. Ми вже все типу знаємо. Нас важко чимось здивувати.
Голова зайнята з ранку до вечора … Говорилка в голові без перерви.
Головне почуття дорослої людини по життю – страх. Проблеми, клопоти, занепокоєння, тривоги. Боязнь – страх наперед. Якісь ідеї, пропущені через розум.
Багато страху – мало енергії. Мало енергії – мало грошей (наприклад). Гроші швидко йдуть звідти, де багато страху і напруги. Аксіома.
Мало самого життя.
Радість = гроші. Радість = саме життя.
Дорослим потрібно згадувати і вчитися цій найважливішій якості – просто жити в радості.
Вчитися радіти тут і зараз.
Вчитися смакувати красу моменту.
Вчитися дивитися на світ здивованими очима дитини і дивуватися різноманітності цього світу. Робити відкриття кожен день.
Вчитися зупиняти внутрішній діалог і більше відчувати. Розвивати внутрішню тишу.
І, що важливо, ОБОВ\’ЯЗКОВО планувати СВОЮ радість. Прописувати в планах. І це робити регулярно.
А у Вас на цьому тижні запланована Радість?
Якщо ні – прямо зараз зробіть паузу і напишіть, де Ви до понеділка, 23.02., отримаєте радість. Надайте цьому важливість. Тоді все і вийде.
Життя не таке просте, як ми думаємо. Воно ще простіше)