Черкаський драмтеатр: місяць по пожежі

Черкаський драмтеатр: місяць по пожежі

Із моменту масштабної пожежі в Черкаському обласному музично-драматичному театрі ім. Т.Г. Шевченка минув місяць. Як пристосувалися до життя без театрального приміщення актори? Які версії виникнення пожежі мають працівники ДСНС та правоохоронці? Які кроки планує здійснити обласна влада для відновлення храму Мельпомени?
1 липня всі Черкаси облетіла трагічна звістка: відбулась масштабна пожежа Черкаського драмтеатру. Вогнем було знищено сцену й сильно пошкоджено глядацький зал. Окрім того, провалився дах будівлі. За кілька годин актори лишилися без приміщення для репетицій і виступів, правоохоронці отримали підстави відкривати нову кримінальну справу, а черкащани (як театрали, так і ті, хто театр бачив лише палаючим) – підстави для домислів, пліток і пересудів…

Квіти виносили не рятувальники, а курсанти
Першими, хто став об’єктами для персудів, виявилися рятувальники. За твердженнями численних очевидців пожежі, які потім ділилися думками в соціальних мережах, рятувальники робили свою роботу довго й неефективно. Більше того, частина з них узагалі замість того, щоб гасити пожежу, виносила квіти з квіткового салону, який загородив під’їзд до бокового входу в театр. Подібні закиди категорично спростовує речник начальника управління ДСНС у Черкаській області Костянтин Проценко, стверджуючи, що до значних руйнувань унаслідок пожежі призвели, насамперед, пізнє повідомлення та невміння користуватись вогнегасниками.

– Про пожежу повідомили запізненням у 21 хвилину, оскільки спочатку актори намагалися самі загасити полум’я. Але через неправильне використання вогнегасників (із 10-ти практично кожен був використаний лише наполовину) та селфіманію (дехто замість того, щоб ліквідовувати пожежу, знімав її на відео) дорогоцінний час було втрачено. Коли приїхав перший підрозділ, то зайти до глядацької зали без кисневих масок було вже неможливо. Дехто писав у соцмережах, що театр горів, а пожежники стояли й нічого не робили. Це неправда, оскільки ті бійці просто чекали ротації. Адже перебувати у задимленому приміщенні, згідно правил, можна не більше 15-20-ти хвилин. Триваліше перебування загрожує здоров’ю і життю вогнеборця. Незважаючи на всі застороги, у нас все одно 4 бійці отримали травми і лише недавно закрили лікарняні. Що ж до бійців, які виносили квіти (були в соцмережах і такі фото), то це були курсанти Черкаського пожежного інституту ім. Героїв Чорнобиля. Згідно регламенту, вони не мають права брати участь у гасінні, оскільки ще не є спеціалістами. Курсантів ми залучаємо лише на «підсобні» роботи, які не пов’язані з ризиком для життя.

Як зауважив Костянтин Петрович, черкаські рятувальники боролися з вогнем майже три години (про пожежу повідомили о 14:49, локалізували о 16:28, а ліквідували – о 17:24). Загалом участь у боротьбі з вогнем брали 268 представників особового складу управління ДСНС та черговий взвод курсантів Інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля, працювало 17 одиниць пожежної та спеціальної техніки. Зусиллями вогнеборців було повністю врятовано сценічний блок, адміністративну частини театру, де пере­бувало вартісне інженерне обладнання, чисельні декорації й костюмерні, а також навчальні класи, гримерні, адміністрація та бухгалтерія.

– І це при тому, що не спрацювала система автоматичного пожежогасіння і не опустилася до кінця протипожежна завіса, що мала була відокремити палаючу частину. Нам удалося врятувати навіть дерев’яний символ театру – дерев’яну голову Тараса Шевченка, – розповів Костянтин Проценко. – Що ж до версій виникнення пожежі, то нічого сказати не можу. Цим займається міліція.

Міліція опитала 100 осіб

Про хід розслідування «театральної» справи ми поцікавилися в черкаських правохоронців. Як повідомив керівник прес-служби управління МВС у Черкаській області Дмитро Грищенко, причина виникнення загорання й досі не встановлена.
– Опитано близько 100 осіб, серед яких і працівники театру, і продавці квіткового павільйону, й жителі прилеглих будинків. Проте результатів металографічної та паливно-мастильної експертиз, які проходять у Києві, поки що немає (зазвичай це тривалі процедури, окрім того, вони проводяться в порядку черги). Тож нічого суттєвого поки сказати не можемо. На місці виникнення загорання було знайдено пляшку коньяку, попільничку й жмут електродроту.

Америка нам допоможе

Поки ж міліція займається розслідуванням – представники влади підраховують збитки. За словами начальника управління культури Черкаської ОДА Олексія Власова, створена спеціальна комісія, до якої увійшли представники управління ДСНС у Черкаській області, а також працівники Черкаської обласної адміністрації, яка до 1 серпня має надати інформацію про збитки.

– На серпневій сесії обласної ради ми будемо піднімати питання про виділення коштів на ремонт театру. Уже отримали попередню згоду від віце-прем’єра на фінансування з резервного фонду (я говорив про це з віце-прем’єром уже через дві години після початку пожежі). Шукаємо також меценатів. Найближчим часом плануємо залучити наших акторів та керівництво театру на майстер-клас від Американського дому з залучення позабюджетного фінансування – грантових коштів та грошей різних зарубіжних фондів.

«Байдужість глядача – це зрада»

Самі ж актори з набагато меншим ентузіазом дивляться у своє майбутнє. Найбільше їх непокоїть навіть не відсутність рідних стін та звичних умов для репетицій і виступів, а байдужість глядачів, адже на перших «післяпожежних» виставах зал Будинку культури ім. Кулика був напівпустим. Під час «закриття» сезону черкащани дещо реабілітувалися, і в театрі був аншлаг. Проте, як свідчать фото в соцмережах, роззяв, котрі зібралися подивитися на пожежу в центрі міста, було набагато більше, ніж міг вмістити згорілий театр.

– Актори – дуже ранимі люди. А з огляду на ту обстановку, що у нас склалася, така поведінка глядачів дуже образлива. Це фактично зрада. Адже від підтримки глядача нині залежить цілісність колективу, – зауважив актор Павло Гончаров.

Тим часом керівництво театру в особі директора Володимира Осипова активно працює над проектом відновлення обласного храму мистецтва. За словами Володимира Осипова, оптимальний срок відновлення будівлі – 3-4 роки.
– Нині триває робота з розробки проектно-кошторисної документації, визначення суми збитків та суми, яка потрібна для відродження театру. Архітектори планують дещо переглянути інтер’єр фойє театру для підвищення комфортабельності та змінять зовнішній вигляд приміщення. Більшість коштів очікуємо, звісно, з Державного бюджету, а от із обласного будуть профінансовані основні роботи з перекриття даху до зими. Загалом же театр планує свою роботу не лише на майданчику Будинку культури ім. Кулика, а й у філармонії та ПК «Дружби народів». Уже 7 жовтня черкащан очікує відкриття нового театрального сезону.

Як зазначив Володимир Осіпов, є й хороші новини, адже реконструкція театру дасть можливість переглянути штатний розпис та «додати» нові ставки.
– Нині в театрі за штатним розписом 157 людей, реально працює 137, акторів – 61, з них акторів драми 31. Нагадаю, що в 1996-му році було зменшено 56 ставок. Нині театру не вистачає 5-6 людей.

А от скільки театру не вистачає коштів для повного відновлення, звідки ці кошти надійдуть та якою ж була справді причина пожежі, читачі «Нової Доби» дізнаються вже в наступному номері. Адже 1 серпня будуть оприлюдені висновки обласної комісії, що працює над цими питаннями. Тож про прогнози і плани обласної влади щодо відбудови черкаського храму Мельпомени читайте за тиждень.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x