На початку березня 1921 року в бою з більшовиками загинув один із засновників Вільного козацтва (з квітня 1917 — звенигородський полковник, із жовтня 1917 — генеральний хорунжий) Семен Гризло. Довгий час його називали бандитом, але тільки у незалежній Україні восторжествувала історична правда, і його ім’я повернуто із забуття. Семен Григорович народився у 1879 році (за іншими даними наприкінці 1880-х років) у Катеринополі. Працював волосним писарем, учителем початкової школи. Служив на Чорноморському флоті. Брав участь у повстанні на панцернику «Потьомкін», за що був засланий до Сибіру. На початку 1917 р. повернувся на батьківщину. Член Української партії соціалістів-революціонерів.
Активний учасник культурного життя с. Гусакове Звенигородського повіту.
Один із перших організаторів Вільного козацтва. Отаман Кальниболотського куреня Вільного козацтва (березень 1917). У квітні 1917 року на першому з\’їзді Вільного Козацтва Звенигородського повіту обраний Кошовим Звенигородського коша. Одночасно продовжував очолювати й Калниболотський козацький курінь. Делегат 2-го Всеукраїнського військового з\’їзду від Звенигородщини (Київ, червень 1917). Один з організаторів Першого Всеукраїнського з\’їзду Вільного Козацтва, що відбувся 3 жовтня 1917 р. у м. Чигирин. На з\’їзді був обраний Генеральним осавулом Вільного козацтва (з 3.10.1917). Отаман Звенигородського коша Вільного козацтва. У кінці 1917 — на початку 1918 рр. під його проводом знаходилось до 20000 козаків.
У річницю загибелі отамана на його батьківщині у Катеринополі відбувся вечір пам’яті Семена Гризла. Роман Коваль, президент Історичного клубу «Холодний Яр», член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України, академік Академії наук вищої освіти України, який приїхав до земляків С.Гризла, поділився із тими людьми, котрі завітали в районний будинок культури, своїми роздумами щодо ролі Семена Гризла у боротьбі за незалежність Української держави на початку 20-х років минулого століття. Він також відзначив, що волелюбні катеринопільчани і нині проявляють свої найкращі якості патріотів, захисників своєї держави, беручи участь у боях на сході України. На жаль, найкращі сини Вітчизни гинуть від ворожих куль. Нещодавно Катеринопільщина прощалася із легендарним «Німцем» — бійцем батальйону «Айдар» Русланом Бобуровим, який, за словами його побратимів, «один був вартий цілої роти». Роман Коваль звернувся до Катеринопільського селищного голови Івана Гегедоша із пропозицією вшанувати катеринопільських вільних козаків, які полягли за Україну, – катеринопільського курінного і звенигородського кошового Вільного козацтва, водночас начальника Звенигородської повітової міліції (у 1917 році) Семена Гризла, який загинув 3 березня 1921 р., та кулеметника батальйону «Айдар» Руслана Бобурова, який поліг у м. Щасті на Луганщині 31 січня 2015 року.
– Просимо Вас перейменувати вулиці, які досі носять імена окупантів, і назвати їх на честь українських героїв – Семена Гризла і Руслана Бобурова. Також просимо перейменувати одну з центральних вулиць міста на вулицю Вільного козацтва, формотворчим центром якого був Катеринопіль у 1917-1920-х роках, – зазначив Роман Коваль.
Отаман Калниболотського куреня Черкаського крайового товариства Українського козацтва, директор Вікнинського НВК Василь Кураш відзначив особливу роль отамана Гризла у формуванні українського вільного козацтва, підкреслив, що саме тепер кожному українцю, який вболіває за долю держави, треба брати приклад із таких патріотів, яким був Семен Григорович.
У виконанні кобзаря Тараса Силенка пролунали пісні, що брали за живе кожного із присутніх на вечорі.
Катеринопільський селищний голова Іван Гегедош, на запрошення якого і прибули в Катеринопіль столичні гості, подарував Роману Ковалю фотоальбом про народних умільців Катеринопільщини. Учасники цього заходу, серед яких було багато молоді, переглянули відеофільм, присвячений Семенові Гризлу.
Проте вечір на цьому не закінчився. Катеринопільчани ще тривалий час спілкувалися із Романом Ковалем і Тарасом Силенком, ознайомлювалися із творчим доробком письменника. Багато хто придбав його книги, приурочені боротьбі українського народу за свою свободу.
Василь ХОДЗІЦЬКИЙ
