Переселенці саджали дерева та запускали птахів миру на Чигиринщині
Етнофестиваль «Птах Миру» відбувся днями у селі Мельниках. Центральною ідеєю фестивалю, приуроченого до Дня весняного рівнодення, стала зустріч весни, а також запуск солом’яного «птаха миру» із побажаннями миру та добробуту Україні. Участь у дійстві взяли не лише місцеві жителі, а й переселенці з Донеччини, які нині проживають у Черкасах. За словами самих внутрішніх мігрантів, такі заходи допомагають їм не лише порозумітися та примиритися з місцевими, а й інтегруватися в нову громаду.
– Як тільки я дізнався про проведення цього фестивалю, то відразу вирішив, що варто залучити якомога більше людей, адже це прекрасна можливість познайомитися з мальовничими місцями Черкащини, місцевими людьми, краще пізнати традиції та звичаї цього краю та й просто відпочити і зарядити людей позитивною енергією, яка так їм потрібна, – коментує голова черкаського осередку «Спілки біженців з Донецька та Сходу України» Олександр Лавриненко.
За словами Олександра Петровича, спочатку він розраховував на півтора-два десятка учасників, проте бажаючих потрапити на фестиваль виявилось понад 70 осіб.
– Люди їхали цілими сім’ями, брали з собою дітей, оскільки програма фестивалю передбачала пізнавальні ігри для найменших, у ході яких діти змогли ознайомитися з птахами Холодного Яру, а також цікаві майстер-класи, – розповідає екскурсовод філіалу «Холодний Яр» НІКЗ «Чигирин» Ольга Галушко. – Усі бажаючі змогли спробувати зліпити пташку із солоного тіста чи сплести з соломи, «розфарбувати» для себе птаха щастя, а також «докласти рук» до виготовлення великого солом’яного птаха Миру, якого потім спалили, таким чином, запустивши у вир до Бога. Учасники фестивалю прикріплювали до солом’яного «посланця» стрічки та клаптики паперу з побажаннями миру та процвітання нашій державі. Сподіваємось, що всі вони справдяться.
Кожен з учасників фестивалю також зміг залишити по собі добру пам’ять – висадити дерева у Холодному Яру. Завершився фестиваль хороводами, концертом народної пісні та частуванням варениками.
Ірина Коваль
