Вручення дипломів фахівців різних спеціальностей відбулось у стінах Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. Представники готельного бізнесу та ресторатори, юристи та менеджери, а ще фахівці ряду інших сучасних професій, переступили поріг самостійного життя. Більшість із студентів, навчаючись, – уже працювали за фахом, або вдосконалювали свою майстерність, – це щодо магістрів. Фахова команда викладачів, професорів, докторів наук та кандидатів, людей з власним іменем та науковими здобутками, передали вчорашнім студентам всі свої знання та навички, навчили мислити та приймати власні рішення. Не дарма, із числа вихованців саме цього вишу виходить багато відомих менеджерів в галузі суспільної діяльності, економіки підприємств, громадських діячів.
Отримати другу освіту вирішила й автор цих рядків. Без року 30 – років журналістської практики. Від становлення молодого журналіста в районній газеті до спеціальності журналіст, після закінчення національного університету імені Тараса Шевченка. Найбільше часу віддано професії журналіста, особистим здобуткам у творчості та керівництву колективами однодумців. Та час вимагає все нових і нових знань, методик, підходів. Можливість навчитись усьому цьому та багато іншому саме й дала спеціальність «Управління проектами». Це нова спеціальність на Черкащині, і мені пощастило бути серед перших її володарів. Керувати, чи то творчим, чи то виробничим цехом – після закінчення магістратури СУЕМу – це принципово новий рівень управління. Вмінню створювати проекти власноруч, прораховувати їх ефективність та прибутковість, – якраз цьому і навчили мене в Східноєвропейському університеті економіки і менеджменту. І саме без цього не можливо працювати в сучасних економічних реаліях. 
Відтепер, розпочинаючи новий публічний проект, пов’язаний з журналістикою та інформаційними технологіями, або з іншим напрямком суспільного виробництва, я сподіваюсь почуватись на щабель вище від тих, хто ігнорує освіту упродовж усього свого життя. Адже, час, проведений в університеті, не був марним, ані на годину. Працюючи над магістерською роботою, зокрема, інноваційно-інвестиційними проектами, я проходила практику на одному з найкращих в Україні підприємств, Уманському тепличному комбінаті. Запропонувала його керівництву новий підхід до енергозбереження у вирощуванні овочів у закритому ґрунті. Ви запитаєте, навіщо журналісту, настільки глибоко проникати в особливості тієї, чи іншої галузі діяльності. Відповім просо – мені це цікаво.
Інколи здається, що кардинальна зміна вектору діяльності, не лише корисна, а й конче необхідна. Це – новий досвід, сили, горизонти. Попри нові знайомства та знання, набуті за студентський період довелось брати участь у науковій роботі, конкурсах та тренінгах, здобувати досвід командної роботи. Диплом магістра, як на мене, не підстава зупинятись на півдороги. Можна й далі навчатись, наприклад, в аспірантурі. Цього року з’явилась можливість з наукової точки зору навчитись моделювати будь-які процеси в бізнесі. І це теж вельми цікаво! Як і брати участь у різних програмах, як то Стипендіальна програма «Завтра.UA» Фонду Віктора Пінчука. Це перша приватна загальнонаціональна програма підтримки талановитої молоді. Зараз мій проект по зеленій енергетиці пройшов у останній, третій тур конкурсу. Буду боротись до кінця, щоб отримати можливість реалізувати проект.
Зрештою, тільки тепер я чітко усвідомлюю зміст вислову, що належить великому древньо-грецькому філософу та мислителю Сократу. Правильно він звучить так \”Я знаю те, що нічого не знаю\”. Зміст думки в тому, що коли людина навчається і отримує більше знань, то вона все більше починає розуміти, наскільки вона не досконала для розуміння всього, що існує та відбувається в нашому світі.
