Уперше про постать Святої Анни я прочитала у одній із книг, де йшлося про безплідних жінок. І там відображуються переживання Анни, дружини Іоакима, у яких сімнадцять років не було дітей. Апокрифічні Євангелія, які не ввійшли до офіційного церковного канону, містять текст у якому Анна оплакує свою бездітність:
«І піднявши очі до неба, побачила на небі гніздо горобця і стала плакати, промовляючи: …Горе мені, кому я подібна? Не подібна я птахам небесним, так як і птахи небесні мають потомство у тебе, Господи. Не подібна і тваринам безсловесним, так як і тварини безсловесні мають потомство у тебе, Господи. Не подібна я і водам цим, так як і води приносять плоди у тебе, Господи. Горе мені, кому подібна я? Не подібна я і землі, так як земля приносить по порі плоди і благословляє тебе, Господи?» Після багатьох років страждань і довгих молитов Бог послав їм доньку Марію, яка в подальшому стала матір’ю Ісуса. З тих пір Свята Анна стала своєрідним оберегом для безплідних жінок, які сподіваються на диво.
Цілюще джерело Святої Анни б’є у с. Онишківці Рівненської області. За переказами, колись пастухи побачили там ікону Святої Анни, взяли її і перенесли до сусіднього села у церкву. На ранок ікони у церкві не було. Її довго шукали і виявили на тому місці де й знайшли. Вирішили, що ікона образилася, що мало вшанували її. Перенесли знову, але цього разу зі священиками, шанобливо. Але зранку образ знову був на своєму місці. Тоді люди вирішили збудувати капличку для цієї ікони на тому місці, де вона знаходилася. А через деякий час там забило джерело. Люди почали зцілюватися від різних хвороб. За радянської влади все було зруйновано і джерело засипано. Але воно пробилося крізь бетонні плити, а потім раптово перетворилося на бурхливий цілющий потік. Тепер там новий храм Святої Анни блакитно-небесного кольору і жіночий скит. У самому храмі надзвичайно гарні і світлі образи Святої Анни, Діви Марії з маленьким Ісусом на руках. Таке собі, своєрідне царство материнства, здоров’я і любові. Місце – де хочеться бути. Джерело облаштоване у цілюще озеро. Його температура +5 цілий рік, воно ніколи не замерзає і не нагрівається. Аналіз води показав, що вона багата на кремній і іони срібла. Перше – дає людині здоров’я та силу, а інший – вбиває шкідливі бактерії. На території скиту є інструкція, як правильно занурюватися у озеро. Треба тричі прочитати «Отче наш» і зануритися також тричі. Не пірнати і не плавати. Але, найголовніше, для жінок. Жінка має бути у новій, ні разу не вдягнутій сорочці на голе тіло. Можна звернутися з проханням про допомогу і до Святої Анни.
Чи насправді допомагає це озеро жінкам? Допомагає. Перевірено дуже багатьма людьми. Як це відбувається? Можна пояснити науковим «плацебо» ефектом, самонавіюванням тощо. Але я не буду. Це місце для дива. Це місце має бути поза науковими теоріями, концепціями, гіпотезами. Є речі, котрі людина ніяк не може пояснити і це дуже добре. Не все має бути під людським контролем. Є речі, які лише в руках у Бога. Як і це місце. Хто йде з вірою, той зцілюється.
