Лілія та Євген Гриценки переїхали до Черкас із Севастополя рік тому, але й досі не можуть отримати статусу переселенця. Жінка обурена тим, що їй не виплачують декретні гроші по догляду за дитиною, хоча вона має всі необхідні документи. Про це Лілія Миколаївна розповіла кореспондентам «Нової Доби».
«У мене є всі можливі підтвердження, що на момент окупації я перебувала в Севастополі, що я там проживала три роки. Коли ми з чоловіком приїхали до Черкас, я змушена була лягти в лікарню, оскільки в мене виявили кісту щелепи. Тому мені довелося лікуватися півроку, – розповідає Лілія Гриценко. – Влітку я нарешті змогла звернутися до відділу соціального захисту населення Соснівського району, але працівник установи, роздивившись усі мої документи, сказала, що я не зможу отримати ні матеріальної допомоги, ні тимчасового місця проживання, ні статусу переселенця. Вона аргументувала це тим, що в мене черкаська прописка, хоча вона була анульована Законом України ще кілька років тому. Після довгих переговорів працівник закладу сказала мені, що передзвонить до Києва й порадиться з приводу моєї ситуації. Але відповіді поки що я не отримала. Я попросила дати мені бланк заяви для переселенців із Криму, щоб було все офіційно. Та навіть бланку мені не видають. Якщо мені офіційно відмовлять у Черкасах, я вже зможу звернутися у вищі інстанції».
Із Севастополя виїжджали останнім потягом
У Севастополі жінка працювала в університеті, але після окупації Криму її звільнили з роботи через те, що відмовилася отримувати російське громадянство. Чоловіка Лілії – Євгена – також попросили звільнити посаду. Тому на сімейній раді було прийнято рішення переїхати до матері Лілії до Черкаси.
«Приїхали ми в Черкаси останнім потягом. Встигли взяти тільки дві невеликі сумки. Коли дізналися, що це останній потяг, а потім виїзд із міста перекриють, то відразу ж зібрали всі документи, речі й поїхали до Черкас», – згадує Лілія.
У Черкаському центрі допомоги переселенцям Лілія отримала одноразову допомогу у вигляді продуктового пакету. Але надалі в отриманні матеріальної допомоги в усіх соціальних закладах жінці було відмовлено, оскільки вона не має статусу переселенця. Нині пані Ліля доволі в скрутному становищі й намагається всілякими способами «вибити» допомогу хоча б для своєї дитини. Маленькому її сину Кирилу потрібна коляска, але через фінансову скруту й відсутність доходу Лілія не може собі дозволити її купити. Вона вирішила звернутися до місцевих депутатів, які все ж таки зголосилися допомогти жінці, але не поспішають виконувати свої обіцянки. Тому жінка «продовжує боротьбу» за статус переселенця і мало не щодня навідує спеціалізовані заклади.
«Ми дуже багато всього продали: пральну машину, автокрісло, одяг, дитячі речі… Я продала все це, бо нам не було за що жити. Але діти для мене – це святе. Я ніколи не можу відмовити дитині. А в нас навіть немає засобів по догляду за дитиною, я мию Кирилка дешевим милом. Тому не буду зупинятися, подаватиму звернення до суду, буду й надалі ходити в усі інстанції та звертатися до депутатів», – запевняє Лілія Гриценко.
За офіційним роз\’ясненням ситуації кореспонденти «Нової Доби» звернулися в Департамент соціального захисту населення Черкаської ОДА. Як повідомив директор Департаменту Руслан Чикало, допомогти героїні розповіді нічим не можуть.
«Ми не можемо надати статусу переселенця Лілії Гриценко, оскільки не маємо на це законних підстав. За Законом України статус переселенця з Криму може отримати громадянин, який був прописаний у Криму до моменту окупації. А Лілія Гриценко мала прописку в Черкасах».
Валерія Тімергаліна
