Традиційно навчальний рік для школярів починається не лише святковою лінійкою, а й Першим уроком, тематика якого варіюється, але все ж спрямована на патріотичне виховання підростаючого покоління. Цей рік – не виняток. Патріотизм, Революція Гідності, АТО та її героїчні учасники – всі ці теми мають підняти на уроці класні керівники. Для допомоги вчителеві «Нова Доба» дізналася про цьогорічні особливості проведення Першого уроку та методичні рекомендації до нього.

– Тематичні розробки проведення Першого уроку ми почали готувати в червні, коли не було ще рекомендацій Міністерства освіти, – розповідає ректор Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Наталія Чепурна. – Ми акцентували на тому, що рекомендації до проведення Першого уроку мають бути патріотичного спрямування. Методисти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (ЧОІПОПП) розробили різнорівневі уроки для початкової школи на тему «Батьківщина, мати, мова – три цілющих, вічних слова», для 5-9 класів – «Наша Україно! Ми – твоя надія, ми – твоє майбутнє й заповітні мрії» та для старших класів – «Та все подолає в тяжкій боротьбі незламна моя Україна!»

Крім того, до нового навчального року було видано спецвипуск «Педагогічного вісника», де кожен методист зробив акцент на особливості викладання предмету цьогоріч. У рамках серпневої конференції, крім матеріалів до Першого уроку, кожна школа отримає збірники, які були підготовлені до 200-річчя з дня народження Великого Кобзаря. Обидва посібники видані за ініціативи голови Черкаської ОДА Юрія Ткаченка. У них вміщені сценарії уроків, «круглих столів». Також для всіх 11 класів, де вивчається поглиблено українська мова й література, роздаватимуть посібник та програму курсу за вибором «Письменники – лауреати Шевченківської премії – золотий фонд української літератури». А кожен учень, який навчається в цьому класі, отримує електронну версію такого посібника.

Тема. «Батьківщина, мати, мова – три цілющих, вічних слова»

Мета: формувати ключові компетентності:
вміння вчитися – висловлювати власні думки, робити висновки;
громадянську – відчувати себе патріотом рідної землі.

Формувати предметну читацьку та літературознавчу компетентності:
розширити знання учнів про українського поета Василя Симоненка та його творчість; розвивати мовлення учнів та навички виразного читання; виховувати почуття патріотизму, любові до рідної мови, Батьківщини, повагу до матері; прищеплювати бажання завжди стати на захист рідної землі.

Обладнання: політична карта України, портрет Василя Симоненка, комп’ютер, екран, 3 надувні кульки різного кольору з написами «Батьківщина», «мати», «мова»; картки для групової, парної, фронтальної роботи, український віночок (невисоко прикріплений на дошці), 9 різнобарвних стрічок (довжиною по 50см кожна), мікрофон.

Особливості проведення. Урок розроблено з використанням відеоролика, інтерактивних технологій «Асоціативний кущ», «Мікрофон», використано різні форми парної, групової, колективної роботи, ігрові моменти.

I. Організація учнів до уроку.
Треба разом привітатись:
Добрий день!
Дружно голосно сказати:
Добрий день!
У долоні поплескайте, добрий день!
Дружно всі, не відставайте, добрий день!
II. Актуалізація опорних знань учнів. Оголошення мети і завдань уроку.
Учитель. Ось і закінчилися літні канікули. Всі учні нашого класу добре відпочили і прийшли до школи.
– З якою метою ви прийшли у школу?
– Про що на, вашу думку, ми будемо говорити на першому уроці?
Діти, тему нашого уроку ви прочитаєте, коли розшифруєте її.
Потрібно в словах вилучити зайві склади.
Батьодківлищизана, малірічти, мосорева – шутриві цілюнещих вічкуних слоріва. (Утворене речення підкреслити і прочитати хором).

III. Основна частина.
1. Бесіда вчителя.
Ці чудові слова належать відомому українському письменнику Миколі Сингаївському:
Батьківщина, мати, мова.
– Чому ці слова можна назвати цілющими?
– Чому вони названі вічними?
– Як називається наша Батьківщина?
– А як називається той куточок нашої країни, де ми з вами живемо? (Показуємо його на карті)
Батьківщина – наш рідний край, це земля, на якій ми народилися. Тут народилися наші батьки, тут поховані наші предки. Україна відома всьому світу своїми родючими землями, добрими й працьовитими людьми. Так склалося, що здавна наші землі були ласим шматком для сусідів. Пригадаймо набіги татарських орд, турецьких яничар, польських феодалів. Україна завжди жила і боролась. І зараз вона бореться за свою цілісність.
Ось уже більше року у нашій країні дуже неспокійно. Ми з тривогою слухаємо радіо та дивимось телевізор. Всі люди переживають і думають про події на сході України.
На думку спадають слова нашого земляка поета Василя Симоненка. Він жив і працював у Черкасах. Його ім’я носить Черкаська спеціалізована школа №33.
Ці рядки написані 60 років тому. А здається, що говорить він про кожного нашого воїна сьогодні:
Можливо, знову загримлять гармати,
І танк зімне пшеницю на лану,
І буде плакать і журитись мати,
Коли сини ітимуть на війну.
І хтось востаннє поцілує милу,
І хтось сльозу непрохану змахне,
А може, дехто втратить віру й силу,
Своє життя рятуючи одне.
Але не я… Я квиснути не стану,
Хоч як не буде боляче мені, –
За нашу землю, дорогу й кохану,
Я рад прийнять на себе всі вогні.
За тих дітей, що бігають до школи,
За матерів, змарнілих у труді,
За рідні наші верби довгополі,
За наші дні прекрасні й молоді.
І тут ні сліз, ні відчаю не треба,
І тут не треба страху і ниття –
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.
Помер Василь Симоненко дуже молодим, йому було 28 років. Поховали поета у Черкасах. На його надгробку викарбувано слова, які стали піснею (звучить уривок пісні):
«Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину».
2. Слово дітям (учні по черзі стають біля кульки з написом «Батьківщина», кожен читає слова і прикріплює до віночка свою стрічечку)
Учениця.
СПОВІДЬ УКРАЇНІ
Україно… Я – невеличка часточка твоя. Знаю твою трагічну історію, знаю, що ти заслуговуєш на кращу долю. Тому я небайдужа до всього, що пов’язано з тобою. Тому болять мені твої рани, бо я жива твоя часточка.
А яких синів, дужих та сильних, ти вигойдувала у своїх вербових колисках. І ще змалку вкладала їм у руки гострі шаблі. Наливайки і Кармелюки, Залізняки і Богуни…Де їхні могили? Де їх велична слава?
Учень (слухають стоячи).
МОЛИТВА
Боже, великий, єдиний,
Нам Україну храни.
Волі, світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти.
В чистій любові до краю
Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже єдиний.
Нам Україну храни.
Всі свої ласки, щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю. Дай йому долю.
Дай доброго світа.
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа.
О. Кониський

Учениця.
Я – УКРАЇНКА
Я – українка!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
У вірші складати.
Я – українка!
Живу в Україні,
На вільній, єдиній
Моїй Батьківщині,
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я – українка!
О. Василенко

Учень.
УКРАЇНО!
Україно! Ти для мене – диво!
І нехай пливе за роком рік,
буду, мамо, горда і вродлива,
з тебе дивуватися повік.
В. Симоненко

Учень.
Я НЕ БУВАВ ЗА ДАЛЬНІМИ МОРЯМИ…
Я не бував за дальними морями,
чужих доріг ніколи не топтав –
в своїм краю під буйними вітрами
щасливим я і вільним виростав.
Мене ліси здоров’ям напували,
коли бродив у їхній гущині,
мені поля задумливо шептали
свої ніким не співані пісні.
Коли не вмів ще й букваря читати,
ходив, як кажуть, пішки під столом,
любить людей мене навчила мати
і рідну землю, що б там не було.
Чужих країв ніколи я не бачив,
принад не знаю їхніх і окрас,
та вірю серцем щирим і гарячим:
нема землі такої, як у нас.
В. Симоненко

Учениця.
МАЛА УКРАЇНКА
Ой вдягнуся у неділю у вишивану сорочку,
У червону спідничинку і коралі на шнурочку.
Заплету я свої коси і візьму віночок з рути.
Ще васильком заквітчаюсь. Чи від мене кращій бути?
А на ноги чоботята, червоненькі, сап’янові.
Я маленька українка, будьте всі здорові!
Ю. Шкрумеляк
Фізкультхвилинка. Відеокліп. «Україно, ми твоя надія»
3. Інтерактивна вправа в групах. «Асоціативний кущ»
Група 1.
Заповнити павутинки словами. Що ви уявляєте, коли чуєте слово «Батьківщина»?

(Земля, Україна, тополя, калина, рушник,домівка, родина)
Група 2. Мама

(Колиска, дитина, пісня, сім’я,тепло,ласка)
Група 3. Мова

(слово, людина, урок, книга, вчитель, звук)
4. Гра «Хто більше?». 5 учнів по черзі виходять і називають населені пункти України. (На кожен крок – назвати місто чи село і підігнути пальчик руки. Не зупинятися під час гри. Перемагає той, хто назве більше населених пунктів).
5. Слово дітям. (Кожен по черзі стає біля кульки з написом «мама», читає слова і прикріплює свою стрічечку до віночка).
Учениця.

ЗОРІ
Мамо люба, глянь, як сяють
Ясно зорі золоті.
Кажуть люди – то не зорі,
Душі сяють то святі.
Кажуть: хто у нас на світі
Вік свій праведно прожив,
Хто умів людей любити.
Зла ніколи не робив,
Того Бог послав на небо
Ясно зіркою сіять…
Правда, мамо, то все душі,
А не зорі там горять?
Так навчи ж мене, голубко,
Щоб і я так прожила.
Щоб добро робити вміла
І робить не вміла зла.
Б. Грінченко.

Учень.
МАМУ ПОТРІБНО НЕ ТІЛЬКИ ЛЮБИТИ
Ми мам своїх любим найдужче у світі!
Зі мною, звичайно, погодишся ти.
Та маму потрібно не тільки любити.
Маму потрібно іще й берегти.
Ми мам своїх любим!.. А посуд немитий…
Та в хаті згодилося б теж підмести…
А маму потрібно не тільки любити,
Маму потрібно іще й берегти.
Щоб ласкою мами, як сонцем зігріті,
Могли ми веселі й щасливі рости.
Нам маму потрібно не тільки любити.
Маму потрібно іще й берегти!
С. Андрійович
6. Робота з текстом. Жаліслива качка. Байка. О. Лук’яненко (текст байки роздрукувати й напередодні уроку видати учням).
1) Мовчазне читання учнями.
– Слухай, жінко, – сказав Качур Качці, – наші каченята давно вже пір’ям вкрилися, а ти їх досі на воду не пускаєш. Негоже це.
– Що ти, що ти? – засичала на те качка.
– Ще не дай, Боже, втопиться яке чи шуліка візьме. Колись ми самі страху- біди натерпілися, хай же тепер хоч вони в рідному очереті порозкошують. Встигнуть ще, налітаються-наплаваються…, а ти замість ото балакати, розстарався б чогось смачненького.
Зітхнув Качур та й подався знову діткам поживу добувати.
Восени, коли качва з усієї округи зібралася у вирій, вони були гладкі й випещені – не те що інші. Але далекої дороги не витримало жодне. Бо в них була надто жаліслива матуся.
2) Інтерактивна вправа «Мікрофон» (діти по черзі висловлюють свої міркування, передаючи мікрофон один одному. Відповіді не коментуються. Говорить тільки той, у кого в руках мікрофон.)
– Чи сподобалася вам мама Качка?
– Якою має бути мама? А Батьківщина? (Доброю, але вимогливою, строгою, справедливою)
7. Склади прислів’я (Працюють з картками за партами у парах.)
З’єднати частини, щоб вийшло прислів’я:
Материна молитва а в матері – серце.
У дитини заболить пальчик, а біля матері добре.
Мати годує дітей, як земля людей.
На сонці тепло, і з дна моря дістане.
Рада б мати для дітей небо прихилити того Бог карає.
Хто матір забуває, та зорями вкрити.
8. Слово дітям. (Учні по черзі стають біля кульки з написом «мова», читають вірші про мову і прикріплюють стрічечки до віночка).
Учениця.
РІДНА МОВА
Ми з нею відомі усюди.
Усе в ній, що треба нам, є.
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот.
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.
В. Сосюра.

Хлопчик.
РІДНА МОВА
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Д. Павличко

Дівчинка..
ХТО ЯК ГОВОРИТЬ?
Все, що живе на світі,
Уміє розмовляти.
Уміють говорити зайці і зайченята,
По-своєму говорять і риби серед моря,
І у садочку пташка, і у траві комашка…
Говорять навіть квіти з блискучими зірками…
– А як говорять діти?
– Так, як навчила мама!
– Прийми ж, матусю,
Слово подяки від дитини
За нашу рідну мову,
За мову України.
Л. Полтава
9. Цікавинки з мовної скриньки.
Учень. Чого тільки не можеш зробити, якщо гарно знаєш мову! Можна навіть написати такий вірш, у якому будуть лише дієслова, а всім буде зрозуміло. Ось послухайте і порахуйте, скільки тут дієслів.
Засвітліло, задзвеніло, просинатися почав.
Полежать, поспать хотілось,
Потягнувсь, подумав, встав.
Став, умився, одягнувся,
пожував, перекусив.
Розчесався, сів, узувся,
встав, зібрався, побрів.
Сів, віддихався, послухав,
Вчив, учив, відповідай.
Говорив, читав, писав,
Задзвеніло – йди, гуляй!
Вискочив, кричав, гонився,
Бігав, грався, верещав.
Вчив, читав, гуляв, приплівся,
Пообідав, пописав.
Ліг, послухав, подивився.
Вискочив, гуляв, гуляв.
Вечоріє, поночіє,
Кличуть, їсти подають.
Потемнішало, зоріє,
Спати, спати укладуть.
10. Ми – справжні українці. Гра «Далі, далі…» (Всі учні класу об’єднуються у 2 команди. Кожна команда виділяє одного гравця. Цей гравець повинен за певний час (наприклад, за 2 хвилини) відповісти на якомога більше запитань. Якщо відповіді не знає, говорить: «Далі.» Перемагає той, хто дасть відповіді на більше питань. Питання читає вчитель).
Скринька запитань
1. Як називається столиця України?
2. Яка найвища гора вершина Карпат? (Гора Говерла, 2061м)
3. Коли Україна проголосила свою незалежність?
4. З якою державою межує Україна на сході?
5. Яка найбільша річка України?
6. Якими морями омивається Україна?
7. З якою державою межує Україна на півночі?
8. Який національний символ одягають на голову українські дівчата у свята?
9. Як називається найбільший і найкрасивіший парк у Черкаській області?
10. Що дарують українські матері своїм дітям, виряджаючи в далеку дорогу?
11. Гілочки якого дерева освячують у церкві напередодні Паски?
12. Кущ, символ дівочої краси.
Вчитель оголошує переможця гри. (Якщо це дівчинка, то можна їй одягти на голову віночок, який уже прикрашений дитячими стрічками).

IV. Підсумки уроку. Рефлексія.
– Які 3 ключові слова найбільше звучали сьогодні на уроці?
– Що вам найбільше сподобалося ?
– Про що нове дізналися на уроці?