За останні десятиріччя від травм та інших нещасних випадків загинуло більше дітей, ніж від дитячих інфекційних захворювань. За даними ВОЗ, 25% травм припадають на дитячий вік і є однією з головних причин смертності дітей. Дитячий травматизм можна розподілити на кілька видів: побутовий, вуличний, дорожньо-транспортний, шкільний, спортивний, інші. Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».
Про найпоширеніші шкільні травми та заходи, аби їх уникнути, розповіла дитячий лікар ортопед – травматолог Тетяна Романівна Ільченко.
– Зазначу, що за частотою та кількістю травм шкільний травматизм посідає третє місце. Випереджає його тільки побутовий та вуличний. До 2013 року шкільний травматизм мав велику тенденцію до збільшення. Лише з 2013 року дитяче об’єднання звернуло увагу на невтішні цифри та провело аналіз, який передбачав оцінку й заходи зі зменшення причин і наслідків.
– Де в основному бувають травми в школі?
– Найбільше травм (70-75%) відбуваються до уроків та на перервах. Лише 25-30% припадає на навчальний процес. Найбільше травм фіксують під час перебування на сходах, перилах, менше – в класі та коридорі. А під час навчання, звичайно, найбільше травм спостерігається у спортивних залах та на спорт-майданчиках. Також діти травмуються на уроках фізкультури, хімії, фізики та праці.
– У чому причина такої негативної статистики?
– Під час аналізу 2013 року було виявлено, що в деяких школах був погано організований контроль за дітьми. Безперечно, діти втомлюються від навчального процесу, адже сидять за партами протягом декількох годин. Саме тому вони потребують фізичної «розрядки». А в ряді шкіл не було виявлено місць, де діти могли безпечно займатися фізичною активністю. Тож діти «розминаються» в коридорах. А за відсутності контролю з боку вчителів діти травмуються, адже інтенсивність руху досить велика.
– Які заходи необхідно проводити для зменшення кількості травм у школі?
– По-перше, має бути регулярне чергування вчителів. По-друге, має проводитися належна організація відпочинку на перервах. По-третє, варто звернути увагу на раціональність розкладу уроків (звести до мінімуму переходи з кабінету в кабінет). Обов’язково має перевірятися цілісність і безпечність спортивного інвентарю. Варто навчати дітей елементам безпечного падіння, бігу й стрибків. Наразі особливо підвищена небезпека в зв’язку з АТО, адже діти цікавляться невідомими предметами, що можуть бути вибухонебезпечними.
– На що Ви порадите звернути увагу батькам, аби вберегти дітей від травм у школі?
– Передусім батькам слід розмовляти зі своїми дітьми. Я раджу щовечора приділяти дитині декілька хвилин і говорити про справи в школі. Необхідно активно доносити дітям правила поведінки на заняттях і в години дозвілля. Не менш важливою є фізична активність. З приходом навчального року дитячі м’язи слабнуть, тож варто слідкувати, аби діти не засиджувалися. Безперечно, я раджу відвідувати рухливі секції 2-3 рази на тиждень, тоді м’язи підтримуються в тонусі, дитина гарно себе почуває і більш стійка до травм. До того ж діти стають більш дисципліновані, адже перебувають під наглядом досвідчених тренерів, вдома розмовляють батьки, а в школі – вчителі.
Варто зазначити, що за 2 роки шкільний травматизм значно зменшився, адже проводилися належні заходи. Проте я вважаю, що профілактика усіх видів травм є соціальною проблемою, і займатися нею повинні усі: батьки, вчителі, лікарі, чиновники та працівники ЗМІ.