Щоб зібрати школяра на навчання, деякі батьки взяли кредити

Щоб зібрати школяра на навчання, деякі батьки взяли кредити

До початку навчального року залишилися лічені дні. Юні школярики сповнені ентузіазмом і бажанням спробувати свої сили в навчанні. У їхніх же батьків зараз просто голова йде обертом від намагання знайти відповідь на запитання: від якої частини сімейного бюджету можна відірвати шматочок, щоб витратити його на збори юного шукача знань до освітнього закладу?

Цього року Валентина Котенко з Черкас вже вчетверте відправлятиме свого сина до школи. Маючи певний досвід, жінка почала збиратися до наступного класу відразу після завершення попереднього, але й для неї стали несподіванкою нинішні ціни на канцтовари і дитячий одяг.
– Зошити, олівці, ручки і решту необхідного для навчання ми придбали ще в травні. Тоді ж здали майже півтисячі на підручники. Вчителька порадила зробити це зараніше, щоб не розібрали. Влітку купили спортивний костюм. Брали на виріст – сподівалися, що до першого вересня Богданчик трішки витягнеться. Витягнувся. Та й не трішки. Воно, звісно, слава Богу, але тепер стало зрозуміло, що доведеться купувати і шкільну форму. Крім того, цього року маємо ще одну радість: донечка йтиме на підготовчі курси, бо тепер, виявляється, без спецпідготовки в першому класі робити нічого. А щоб зібрати її на ті курси, витратити доведеться не набагато менше, ніж на школу. Хоча ми обоє з чоловіком працюємо, але бачу, що без кредиту не обійдемося. Сподіваємося, що як на перше вересня дідусі з бабусями поприходять, то якусь копійчину вдасться в них наколядувати.
Проблеми родини Котенків легко зрозумілі для багатьох черкащан. Щоб переконатися в цьому, достатньо пройтися шкільними базарами області.

Найдорожчим предметом гардеробу учня є шкільна форма. Вартість залежить від якості та розміру. За традиційний комплект з піджака і штанів доведеться віддати від 800 до 1500 грн. Це без взуття, сорочки та блузи. Зекономити на шкільній формі можна, купуючи моделі старих зразків. Вони коштують менше, ніж ті, що відповідають останнім трендам. В середньому на 100 гривень дешевше форму продають у малих населених пунктах та магазинах при швейних фабриках.
Новенький ранець можна вибрати за 400 – 500 гривень. Звісно, можна заощадити на якості. Але чи варто, якщо це може позначитись на здоров’ї дитини? Найдешевший рюкзак можна придбати за 350 гривень, однак він буде без твердої ортопедичної спинки та сіточки, щоб спина школяра «дихала» у спеку. Крім того, треба пам’ятати і про приказку «скупий платить двічі», адже якісний рюкзак, спортивний костюм чи взуття дитина може носити і 2 роки.

За канцелярські дрібниці цього року доведеться викласти до 500 грн. Середня вартість зошитів для учнів середніх і старших класів – до 10 гривень. На них батьки теж приловчилися економити. Ті, що мають барвисту обкладинку, коштують дорожче. Але тут варто зважати і на думку самого школярика, адже не хочеться, щоб він був «білою вороною» серед інших однокласників. Щоденник можна придбати за 30 гривень, ручку – за 5, олівець – за 2, лінійку – за 2 гривні. Пенали коштують від 25 до 40 гривень, альбом – 10, фломастери – 45, картон та папір – 20 гривень.
Кольорові олівці часто продають наборами по 4, 6, 12 або 24 шт, або комплектами з лінійками, гумками, точилками. Вибирати доводиться з китайських, українських чи французьких. Різниця в ціні – від 16 до 130 грн. Найдешевші прослужать недовго і залишатимуть не такі яскраві і чіткі лінії, як дорогі. А це може позначитися на успішності дитини і ставленні до неї.
Існує міф, що в магазинах канцтовари дорожчі, ніж на базарі. Насправді ж ціна на ринку і в мережевих магазинах майже однакова. До того ж у магазині дотримуються норм зберігання товару, при потребі на нього дадуть гарантію та обміняють. З іншого боку, знайомий продавець на ринку може вступити або порекомендувати дійсно якісний товар.

Ще однією альтернативою є купівля товарів через мережу Інтернет. Якщо йдеться про нові товари, то вартість їх не набагато нижча, ніж на ринку. Крім того, багатьох лякає можливість купівлі «кота в мішку», адже товар хочеться не лише побачити, а й відчути на дотик, приміряти тощо. Ще одним способом виживання, вигаданим батьками, є обмін речами на форумах або в соцмережах. Якщо пощастить знайти потрібного «клієнта», то за допомогою такого торгу можна ­зекономити кілька сотень гривень.
Простий підрахунок перерахованого вимальовує кругленьку цифру як мінімум у межах 3 – 4 тисяч гривень на одного школяра. Якщо ж таких учнів двоє чи троє, то навіть складно уявити, скільки мають отримувати батьки, щоб не піти по світу після такої підготовки. Крім того, не варто забувати, що звичні щомісячні платежі з першого вересня ніхто скасовувати не збирається, і за них доведеться платити як і завжди.

Власне на цьому можна було б і завершити журналістську прогулянку шкільними базарами області. Але є думка, яку не можна не висловити. Як відомо, однією з ознак цивілізованості країни є рівень освіти, який можуть дозволити собі отримати її громадяни. Причому саме ті, які мають так званий середній рівень доходу. У Конституції нашої держави написано, що в Україні освіта є безкоштовною. Та це мало радує батьків, які збирають своїх юних шукачів знань до школи. Вартість лише одного комплекту канцтоварів і форми для учня значно перевищує середню зарплату в області. Якщо ж таких школяриків у сім’ї двоє, то батькам доводиться брати кредит або викручуватися якимось іншим способом. Яким саме? Як не сумно констатувати, але відповідь на це запитання в нашій країні, де так багато говориться про майбутнє нації і відродження генофонду, мало кого цікавить.

Владислав Бедринець

Реклама

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x