Всі, хто знає Надію Луківну ЧОРНОГОР з села Хрестителеве Чорнобаївського району, говорять про неї, що вона – ходяча енциклопедія і перша помічниця на селі. Багато років обіймає посаду голови ветеранської організації в Хрестителевому. Про всіх і про все знає, як ніхто інший, де маля народилося, хто одружився, кого потрібно провести в останню путь. І про кожного скаже добре слово.

Більше 55 років проживає у селі. Приїхала юною дівчиною працювати у колгосп агрономом, найбільше любила вирощувати квіти. Багато років трудилася у СТОВ „Світанок”. Активна, цілеспрямована, беручка, Надія Луківна стала головою профспілки в товаристві. І від імені товариства завжди вітала на сцені молодят оригінальними поздоровленнями, власними віршами.

І зараз Надія Луківна всю увагу приділяє односельцям. Організовує засідання клубу „Надвечір’я”, різні заходи, зустрічі, привітає з іменинами, проведе у останню путь, знайшовши найкращі слова для кожного. А щосереди завітає на репетицію ветеранського ансамблю, і хоч сама не співає, та завжди порадує своєю поезією. А то наліпить вареничків, половину заморозить, а половину відварить і піде пригощати всіх у сільській раді. Та не просто пригостить, як говорить голова Хрестителівської сільської ради Інна Бурган, а ще й розповість нову гумореску чи кумедну пригоду, зарядивши гарним настроєм на весь день.

Скрізь встигає активістка. Свою позитивну енергетику передала і нащадкам. Обидві дочки і онуки навчилися від Надії Луківни любові до життя і поваги до людей. Бо саме люди для голови ветеранської організації Хрестителевого є найголовнішим у її житті. Для них вона живе і вони їй за це вдячні і шлють низький уклін від усієї громади.