На кінець вересня в області засіяли 61 % від запланованих площ озимими культурами, хоча зволоження орного шару ґрунту було переважно недостатнім. За спостереженнями агрометеорологів області, зерно озимої пшениці на більшості засіяних площ вже 12-17 діб лежить у сухому грунті. Лише на площах із достатніми вологозапасами грунту, а їх близько 10 % територій регіону, спостерігається проростання зерна та поява сходів, повідомляють в Черкаському обласному центрі з гідрометеорології.
В північно-західних та південно-східних районах області, утримується достатнє зволоження ґрунту, що позитивно вплине на подальший посів, проростання зерна та утворення сходів уже висіяної озимини. Сівба в жовтні, як і в сухий ґрунт у вересні − це ризиковані посіви, які можуть увійти в зиму або не зійшовши, або у фазі сходів. Надалі їх доля залежатиме від того, якою буде зима. Слабко розкущені, або у фазі сходів та 3-го листка посіви вразливі до зимових несприятливих умов у разі їх виникнення. В області ж, за прогнозом синоптиків, 8 жовтня очікується значне похолодання: вночі заморозки 0-5°, вдень 4-9°. Холодна та суха погода утримається в найближчі 5 діб. Така температура повітря більш типова для початку листопада. Нічні морози також небезпечні для незібраних овочевих та викопаних коренеплодів. У решту днів жовтня очікується чергування хвиль тепла та холоду. Тож припинення активної вегетації можливе в кінці місяця, що на 1-1,5 тижні раніше, ніж зазвичай.
У обласному гідрометцентрі говорять, що виникнення літньо-осінньої засухи було обумовлене синоптичними процесами, що формували підвищений температурний фон упродовж усього року, тривалий дефіцит опадів на більшій частині території області та нехарактерний їх просторовий розподіл. Внаслідок цього найбільш посушливими залишаються Жашківський та Звенигородський райони, де з початку вегетаційного періоду в третій декаді березня кількість опадів на сьогодні становить лише 72-77 % від норми, при 90-140 % на решті площ.
На період посилення та поширення засухи урожай ранніх зернових культур вже був зібраний. Тому негативний вплив від посилення засухи мав на пізні культури – кукурудзу, соняшник, цукровий буряк, сою, які внаслідок теплового стресу передчасно завершили вегетацію. Через це відбулося зниження урожайності, особливо в окремих центральних та північно-західних районах області. Крім того, сухість верхнього шару ґрунту в період сівби озимого ріпаку не дозволила здійснити вчасні посіви та отримати сходи. Лише на південному-сході області, зокрема в Чигиринському районі, зволоження ґрунту було достатнім для проведення сівби.
