«І хай немає раю на землі, та є Черкаси, квітень, абрикоси»…

«І хай немає раю на землі, та є Черкаси, квітень, абрикоси»…

Поет Олексій Юрін провів творчий вечір, до якого готувався все життя.
− Те, що сьогодні я тут стою і читаю вірші – це диво, оскільки ще вчора я був зовсім хворий і не знав, чи взагалі зможу провести цей захід, − так почав музично-поетичний вечір «Чи були в тебе крила?» черкаський поет, перекладач, автор п’єс Олексій Юрін. – Але потім я пішов на репетицію і мені стало краще, а потім концерт Техаського хору мене й взагалі вилікував. Тож зараз я запрошую і Вас на зустріч з мистецтвом, на інтимну розмову, що зветься поезією.

«І хай немає раю на землі, та є Черкаси, квітень, абрикоси»…

На інтимну розмову до Черкаського художнього музею прийшли не лише близько сотні шанувальників поета, а й інші митці – друзі Юріна, які виконували його твори.

«І хай немає раю на землі, та є Черкаси, квітень, абрикоси»…

Так, солістка рок-гурту «Наомі» Альона Салова поклала на музику дві поезії Юріна (серед них «Геній і комаха») і виконала ці пісні. Також порадував публіку піснями на слова Олексія Юріна музикант Валерій Заїка. У його виконанні прозвучала пісня «Зірка», а також перекладена Олексієм Юріним на англійську мову поезія Сергія Кулініча «Твои глаза».

«І хай немає раю на землі, та є Черкаси, квітень, абрикоси»…

Вірші Олексія Юріна читав актор Черкаського обласного музично-драматичного театру Олег Телятник та черкаська поетеса Анна Григорович («винуватець» заходу переклав українською її поезію «Найди меня»).
А потім сам поет читав разом із залом свій вірш про жінок «Всі Ви однакові».

«І хай немає раю на землі, та є Черкаси, квітень, абрикоси»…

Перед прочитанням практично кожної поезії Олексій Юрін розповідав, хто чи що надихнуло його на цей вірш.
− Ось цей цикл, цілу книжку, я написав, повернувшись з-за кордону. Жив там деякий час, сам не знаю, чому туди поїхав, але це дало якийсь новий подих, можливість подивитися на життя по-новому, − розповідає Юрін. – А ось цей… Цей написав мені мій друг Сергій Руднєв, до мого Дня народження у страсну п’ятницю. А в суботу… В суботу він пішов назавжди, − на очі поета навертаються сльози.
За вікном не по-квітневому холодний вітер обривав цвіт з абрикос, а в приміщенні художнього музею було тепло, незважаючи на вимкнене опалення. По-справжньому тепла і якась довірлива атмосфера панувала між глядачами і артистами. І приміщення щораз гріли овації: після виступу кращого голосу Іспанії Юрія Годо, який виконував пісню «O sole mio» у перекладі на українську Олексія Юріна, після кожної «музичної вставки» від ансамблю Черкаського театру, який ідеально доповнював поетичні читання, після демонстрації найгарячіших моментів «Танго Марії».

− Ця п’єса – це робота всього мого життя. Я писав її ночами, в режисерській, швейному цеху і підвалі театру, на вулиці, на зупинках, я три місяці жив нею. Відмовлявся, думав, що зробити буде це неможливо, але потім мене все ж таки вмовили. І я щасливий, що ця п’єса таки з’явилася на світ, − сказав Олексій Юрін перед тим, як зазвучали перші акорди «Танго Марії», перенісши глядачів у гарячий Буенос-Айрес.
А коли стихли останні акорди, відвідувачі почали розходитися перешіптуючись між собою: «Оце сидимо там у себе і не знаємо, хто які вірші пише, які таланти в Черкасах живуть»…
Так, Черкаси вміють дивувати. І не лише абрикосами…

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x