Учні школи на Золотоніщині зустрілися з атовцем

Учні школи на Золотоніщині зустрілися з атовцем

Напередодні Дня захисника України учні та вчителі Коврайського НВК мали змогу особисто поспілкуватися з бійцем Окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» 93 ОМБР Олександром Носенком, псевдо «Йозеф» та волонтерами Золотоніської самооборони. Про це «Нова Доба» дізналася з сайту zolotonosha.ck.ua.

Душевна та по-домашньому приємна атмосфера спілкування відбулася неспроста. У травні цього року учні та весь колектив навчального закладу долучився до акції з допомоги бійцям, оголошення про яку побачили у газеті.

– Прочитавши статтю про те, що Самообороною проводиться збір допомоги для наших хлопців, які боронять східні рубежі держави, не вагаючись вирішила допомогти. Наступного дня прийшла до школи, провела лінійку, на якій оголосила, що бійцям необхідна допомога. Результати мене вразили: діти, батьки та працівники школи відразу ж відреагували на мою пропозицію. Всього чотири дні знадобилося для того, щоб ми зібрали і відправили допомогу, – розповідає педагог-організатор Коврайського НВК Наталія Олександрівна.

Найбільше запитань від слухачів Олександру лунало «як там…на війні?», на що Олександр відповідав правдиво.

– Страшно, але якщо туди іти з ідеєю в серці, то ніщо і ніхто тебе не зламає. Ідейність у добровольців надзвичайно висока. Ці люди, і особисто я, «заряджені» найвищою мірою любові до своєї держави – націоналізмом. Я схиляюся до тієї думки, що українське військо тільки і тримається на добровольцях, адже тих, кого мобілізували, «загнали» до військових комісаріатів, ті, хто не змогли купити собі довідки… чесно кажучи користі від них на фронті найменше, – зізнався Носенко

За словами бійця, найтяжче на фронті зараз – це не відстань від рідної домівки, родини, друзів, а те, що їм, мовляв, доводиться воювати на два фронти.

– Перший фронт – це зовнішній ворог, а другий – це «війна» з внутрішнім ворогом, з тими, хто хоче добровольців визнати «терористами» та пересаджати до в’язниць за їхні переконання.

Наприкінці розмови керівник Самоборони Олексій Слюсар подякував всім, хто відгукнувся на заклик про допомогу.

– Без вашої допомоги нашим хлопцям було б ще тяжче, але завдяки вам вони знають і бачать, що тут, на малій батьківщині, їх пам’ятають і підтримують. Це однозначно підтримує хлопців і додає наснаги для здобуття перемоги, – звернувся до коврайчан Слюсар.

– Завдяки вам ми є там! Завдяки вам ще є Україна і по ній не ходить нога ворога, – долучився до слів Олександр Носенко.

Приємною несподіванкою для дітей став прапор, який Олександр передав дітям. Його разом з допомогою ще в травні доправили на Схід хлопцям в «Карпатську Січ».

– Коли Олексій разом із Золотоніськими побратимами привіз цей прапор до нас в Піски, «Кум», командир тоді ще добровольчої чоти «Карпатська Січ», наказав всім хлопцям підписатися на ньому та залишити побажання, адже з моїх розповідей він багато чув про рідний мій край, – розповів історію Олександр.

Наостанок Носенко побажав всім віри у перемогу, у світле майбутнє нашої країни, а юнакам та дівчатам – зростати гідними громадянами держави, патріотами.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x