«Нові дослідження з історії Корсунщини» – тема дев’ятих наукових читань, що відбулися 20 жовтня у державному історико-культурному заповіднику. У лекційному залі довелося ставити додаткові стільці, щоб вмістити всіх охочих дізнатися про результати річної роботи науковців заповідника. Тут були і студенти педколеджу, і гімназисти, і люди, для історія краю стала захопленням.
Сподівання слухачів виправдалися: теми наукових повідомлень були різноманітними і стосувалися не тільки подій сивої давнини. Колектив науковців заповідника намагається писати історію, що називається, по гарячих слідах. Завідувачка науково-методичного відділу освітньої роботи Галина Давиденко розповіла про жителя міста Івана Журавльова – активного учасника Революції Гідності та антитерористичної операції на Сході України, а молодший науковий співробітник Світлана Хижняк зробила повідомлення про корсунців- бійців полку «Азов». Ця інформація надзвичайно зацікавила учасників наукових читань правдивістю і свіжістю фактів, адже героїв новітньої історії вони бачать щодня на вулицях міста, вони живуть поряд з нами.
Багато історичних джерел довелося «перевернути» директору заповідника, кандидату історичних наук Парасковії Степенькіній, щоб дослідити генеалогічне дерево роду Кулішенків з с. Черепина. Григорій Кулішенко – герой Китаю, військовий льотчик, чию пам»ять надзвичайно шанують у Китаї. Парасковія Яківна принагідно дала поради, як і де шукати відомості про власних предків, досліджувати історію своїх родів.
Білою плямою історії Корсуня є ХШ- ХУ століття, період після татаро-монгольського спустошення. Тому з таким інтересом сприйняли повідомлення завідувача історичного музею, кандидата історичних наук Станіслава Степенькіна «Внутрішній устрій Корсунщини на підставі опису Кинівського замку 1556 року». Завідувачка художньої галереї, кандидат історичних наук Світлана Костенко розповіла про енергетику картин народної художниці з с. Деренківця Варвари Нечипоренко; історію навчальних закладів с. Квіток дослідила завідувачка меморіального музею Кирила Стеценка Лариса Цьоменко; історію Свято-Іллінської церкви міста – завідувачка музею історії Корсунь-Шевченківської битви Тетяна Полякова. Зворушливим був аналіз колекції листів з фронту уродженців Корсунь-Шевченківщини, учасників Другої світової війни, який зробила науковий співробітник Лариса Іваненко.
Поле досліджень науковців заповідника лежить не тільки в площині суспільно-політичного життя. Молодший науковий співробітник Валентина Шульга в кількох селах «розкопувала» народні способи фарбування рослинними барвниками тканин та пряжі, а її колега Катерина Лоєнко по крупинках зібрала відомості про ботанічні пам»ятки району – найстаріші дерева та пов»язані з ними історії.
З результатами наукових досліджень працівників заповідника має змогу ознайомитись широкий загал: ці повідомлення будуть опубліковані у черговому номері вісника «Корсунський часопис», видання якого розпочате ще у 1994 році.
Людмила Моренко
