Смілянські ліцеїсти зустрілися з атовцем

Смілянські ліцеїсти зустрілися з атовцем

19 жовтня ліцеїсти мали нагоду зустрітися та поспілкуватися з головним сержантом, командиром відділення розвідувально-диверсійної роти батальйону «Айдар», корінним смілянином Леонідом Михайловичем Корчемахою (Абаром), так його колись давно назвав вірменський аксакал. Про це «Новій Добі» повідомили у міській раді Сміли.

Леонід Михайлович розповідав ліцеїстам про свій бойовий шлях дорогами Луганщини, про свої переживання та про те, що ніколи навіть не думав, що прийдеться взяти до рук зброю, адже він – людина мирної професії. Ще зовсім недавно працював простим слюсарем у центральній міській лікарні, а до цього трудився провідником пасажирських вагонів.

В батальйон «Айдар» Леонід Михайлович пішов добровольцем. І розпочалися його митарства дорогами війни…

Воював у Георгіївці, Щасті, Старобільському районі, Жолобку, Трьохізбенці, у Золотому… Був поранений, контужений… І знову повертався до своїх друзів, адже війна вчить дружити по-справжньому. Повертався, бо упевнений у тому, що допоки ворог знаходиться на нашій землі, доти солдат-доброволець вважається мобілізованим.

З неприхованим захопленням слухали діти розповіді цього спокійного та врівноваженого чоловіка зі стомленими очима та привітною посмішкою.

Він гордий тим, що має військових побратимів, що поряд із ним боронить рідну землю і його син, хоч серце батька болить за свою кровинку, що має тримати у руках зброю, за маленьку 19-річну Гаєчку та 60-річного Сан Санича.

А ще дуже вдячний волонтерам, які опікуються захисниками, постійно виручали та виручають усім: і зброєю, і харчами, і медикаментами.
А особливого натхнення та домашнього затишку додають дитячі листи підтримки та малюнки.

Абар упевнений у тому, що війна ніколи і нікому не приносить щастя, лише горе та розчарування, тому діти мають жити під мирним небом, опановувати мирні професії та радіти дню, що народжується.

Ліцеїсти щиро дякували за змістовну розповідь, за доброзичливе ставлення, за бойовий дух та піднесення патріотизму, за те, що вони мають спокійний сон та мирне небо над головами, що живуть у сім’ях, де панує злагода та мир. І все це, дякуючи неоціненному вкладу таких людей як Леонід Михайлович, адже вони ціною власного життя бережуть наші спокійні будні.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x