Народний депутат допоміг громаді на Шполянщині

Народний депутат допоміг громаді на Шполянщині

Споконвіку людей приваблюють мальовничі місця, де відчутні подихи сивої давнини. Наше село Мар’янівка завжди зачаровує людей своєю неповторною красою. Крім того, воно знаходиться в самому серці держави і є географічним центром України.

За одним із переказів, назва села Мар’янівка, що виникло на початку XVIII століття, походить від імені русокосої дівчини-красуні Мар’яни, яка разом із козаками боронила землю від чужинців. Вони виганяли турків, які втікали із полонянками – стрункими, чорнобривими дівчатами. Насіли козаки на турків. Січ була жорстокою, подекуди червоніли верхи шапок козацьких. А з-під однієї шапки виднілися дві довгі коси. То й була Мар’яна. Посікли її вороги. Козаки, які тут поселилися незабаром, назвали поселення хутір Мар’янин, а згодом – село Мар’янівка.

Наше село завжди було великим і заможним. Станом на 1885 рік тут мешкали 2 400 осіб, налічувалось 404 дворові господарства, існували православна церква, 3 постоялі будинки, лавка та 13 вітряних млинів. Сьогодні в Мар\’янівці проживає близько тисячі осіб. У селі працює гарна школа, оснащена сучасним обладнанням, що дає змогу дітям здобувати якісні знання. Вона також має свою доволі довгу й цікаву історію.

Перші відомості про навчальний заклад у селі Мар’янівці з’явилися ще в 1885 році, коли відкрили церковно-приходську школу, де вчителями працювали священики. У 1912 – 1917 роках у селі продовжувала працювати церковноприходська школа. Після 1919 року для навчання використовували будинок священика. У 1950 – 1970 роках там зробили шкільну майстерню. Для неписьменних людей нешкільного віку відкривалися хати-читальні, лікнепи, клуби.

У 1944 році Мар’янівку визволили від нацистських окупантів і за короткий час відремонтували школу, а вже з 1 березня заклад прийняв своїх учнів. У період з 1949 року у школі навчалися 423 учні. Заняття велися у дві зміни. При школі працював буфет, мали підсобне господарство: пару коней та кролів.

У 1960 році навчання стає восьмирічним, а в 1961 році було ухвалене рішення про обов’язкову середню освіту. На базі навчального закладу відкрили вечірню школу для людей, які працюють, що проіснувала до середини 80-х років.

Важко було підтримувати старе приміщення в належному стані, розходилися стіни й тому виникла потреба побудувати нову школу. Керівники села, батьки, учні чимало зробили, щоб спорудити її у визначений строк. Багато було проблем, працювало все село, ціле літо кипіла робота і 1 вересня 1992 року пролунав перший дзвінок у новобудові.

Із 4 січня 2011 року Мар’янівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів реорганізували в Мар’янівський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів». Нині у НВК навчається 101 учень. Профіль закладу – технологічний.

Наш колектив вважає, що діти – це найдорожчий скарб, надія, гордість і опора. Розвивати, підтримувати та заохочувати їх – святий обов’язок сім`ї, школи, влади і громадськості. Тільки тоді у нас буде гідна зміна – сильна і красива Україна!

Творити добро може кожен, незалежно від віку, умов існування, релігійних уподобань, але не кожен прагне це робити, а особливо в нинішній нелегкий час. Нам пощастило отримати увагу такого благодійника. Вже багато років поспіль нашому району допомагає народний депутат Геннадій Борисович Бобов. Він із тих людей, хто має змогу, вміє і хоче примножувати добрі справи. Доброта – якщо не основна, то дуже важлива риса нашого шанованого народного депутата. Приємно, що попри свою зайнятість, він завжди знаходить час зробити щось корисне для людей, а особливо – для дітей. Ось і наш заклад укотре отримав підтримку.

Адміністрація, батьки, учні Мар’янівського НВК щиросердечно дякують Геннадію Борисовичу Бобову за значний внесок у розвиток матеріально-технічної бази, подарунок нашим майбутнім першокласникам – сучасний ноутбук і LED-телевізор. В умовах Нової української школи – це не забаганка, а незамінний атрибут. Сучасні технології дозволяють не тільки збагатити сам процес навчання завдяки доступу до візуальних та аудіоматеріалів зі всього світу, а й стають вікном у світ віддаленого навчання. Завдяки розумному використанню технологій у процесі навчання, можна вирішити найголовнішу проблему всіх часів – як зацікавити дитину, щоб вона «горіла» та надихалася навчанням.

Зичимо Вам, шановний Геннадію Борисовичу, міцного здоров’я, любові, добра та щедрої долі! Ви даруєте радість людям! Ви є прикладом для всіх нас і надихаєте робити якомога більше добрих справ щоденно!

Вікторія Василівна Кавун, вчитель початкових класів Мар’янівського НВК

Реклама

Реклама

Реклама

0 0 голос
Рейтинг статті
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x