Понад 30 років народний фольк­лорно-етнографічний колектив «Козачка» дарує свої виступи глядачам та радує всіх поціновувачів народного мистецтва. Пісні у виконанні «Козачки» беруть за душу, окрилюють, надихають, надають творчої енергії та заряду бадьорості. А почалось усе з 1983 року, з народних агітбригад. Власне з них і народилась «Козачка», яку три десятиліття очолювала заслужений працівник культури України Орленко Марія Хомівна, на жаль, нині покійна. Кореспондентам «Нової Доби» пощасливилося побувати на репетиції «Козачки». І не лише поспілкуватися з учасницями, а й послухати пісні у їхньому виконанні.

Назва «Козачка» з’явилася на одному з виступів. Якось, коли колектив вийшов на сцену й було оголошено, що вони з Чигирина, хтось із залу вигукнув: «Оце козачка!», так назва й прижилася.
Основний репертуар «Козачки» (а це близько 300 творів) – фольклорна народна українська пісня, проте співають і авторські пісні та ті, що народилися у творчому колективі. Стараються виконувати автентичні пісні – ті, що були поширені саме на території нашої області, зокрема Чигиринщини. Серед авторських творів є й пісні на слова колишніх керівника Марії Орленко та акомпаніатора Миколи Висоти. «Летять літа, як журавлі» – власне пісня, створена цими талановитими людьми. Саме її під час прощання з Марією Хомівною акапельно виконував колектив. Померла Марія Орленко в квітні 2014 року на 91-ому році життя. Практично до останніх днів відвідувала репетиції «Козачки» їхня наставниця, згадують учасниці колективу. Вона говорила: «Дівчата, ви мене тримаєте на цьому світі!».
На сьогодні в колективі співають 13 осіб, і хоч це число вважається нещасливим, «Козачці» воно приносить успіх. І нині колектив є популярним не лише на Чигиринщині і в області, а й за її межами. Учасниці зазначають, що секрет успіху колективу – це любов до української пісні, бажання нести її в маси й пропагувати.

Нинішній керівник та акомпаніатор «Козачки» Ольга Мартиненко пише музику для пісень, які потім виконують.
– Зараз у творчому доробку є дві пісні, до яких я написала музику. Це «Дві матері» на слова Григорія Клименка, інша пісня на слова Миколи Цибенка, який родом із Боровиці, але зараз проживає у Дніпропетровську. Вірш пана Миколи «Замкова гора» був опублікований у районній газеті «Чигиринські вісті» з закликом написати музику до нього. Твір був настільки ритмічним і мелодійним, що в мене було навіть кілька варіантів мелодії. Згодом ця пісня стала візитною карткою «Козачки», – розповідає Ольга Василівна.
За понад 30 років творчої праці колектив має багацько дипломів та грамот, адже, як говорять учасниці, з фестивалів та конкурсів без нагород не повертаються. Лауреати Всеукраїнського фестивалю «Калинові острови», фестивалю майстрів мистецтв та художніх колективів «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття», Черкаського обласного фестивалю народної творчості «Земля Богдана і Тараса», дипломанти Всеукраїнського фестивалю «Весільна осінь» в селі Пирогово та «Сорочинського ярмарку» – і це не весь перелік нагород «Козачки». Кілька років поспіль колектив брав участь у передачі «Надвечір’я» та «Фольк-musik» на Першому національному. Цього року в березні на передачі «Фольк-musik» «Козачка» представила дві пісні: гостьову – «Ой, пила, я напилася» та конкурсну – українську народну фольклорну пісню «Била жінка мужика». Переспівував чигиринський колектив гурт із міста Лева – «Львівські музики». І в результаті «Козачка» стала переможцем ефіру. Зараз колектив готується до заключного випуску передачі, де й буде визначена десятка кращих колективів року.

Є в колективі й свої традиції, крім того, що вони двічі на тиждень збираються на репетиції, ще й дні народження й державні свята відзначають разом.
– «Козачка» – як велика сім’я. Ми скучаємо один за одним, переживаємо всі негаразди разом і радіємо за кожного з нас, – говорить Катерина Тимофієнко, одна зі старожилів «Козачки».
До Дня працівників культури й аматорів народного мистецтва «козачки» бажають своїм колегам міцного здоров’я, натхнення, любові до мистецтва, до української пісні, щоб вона жила й звучала, йшла й далі у віки.