Пам’ятаєте, як у фільмі «Зізнання шопоголіка» головна героїня Ребека Блумвуд вирішила «вилікуватися» від шопоголізму: ховала одяг у вакуумні пакети, купувала касети з порадами, заморожувала кредитки, а в магазинах запитувала себе: «Чи мені це потрібно?» Зрештою дівчина розпродала весь свій гардероб і зосталась лише із одним зеленим шаликом. Але ж вона купувала лише брендові й дорогі речі, а так дійсно можна працювати лише на одяг.
Для любителів зекономити та пошукати креативні ідеї створили секонд-хенди, аутлети, стоки та інші магазини «здешевленого» одягу, де немає великого ризику залишити весь гаманець за один раз. А оскільки зараз на теренах нашої країни панує тренд «все робити по-європейському», моя знайома, котра вже два роки проживає у Польщі, «проінспектувала» тамтешні магазинчики типу секонд-хендів та виділила головні відмінності від наших.

Тож, перша й головна різниця – якість. І тут перемагають… українські секонд-хенди! Зі слів знайомої (яка обійшла майже всі секонд-хенди Ополе та деяких інших міст у Польщі) саме в наших «секондах» частіше можна знайти дійсно якісні й більш нові речі. Марки, до речі, також представлені різні: в польських все ж таки більше вітчизняних брендів і речі, зазвичай, здають місцеві жителі. В українських ж, навпаки, лише іноземні – «Atmosphere», «Zara», «H&M» тощо.

– Плюс польських «секондів», що вони знаходяться на центральних вулицях. Їх легко знайти. Щодо цін – то все на вагу. Наприклад, якось я розшукала нового светра з биркою за 8 злотих (приблизно 60 гривень). І це недорого. Проте, часто у польських секонд-хендах дуже складно підшукати щось гідне, – каже знайома. – Якщо щось знаходиш: воно або в поганому стані, або дуже дорого коштує. Бувають речі відомих марок, але вони в жахливому стані. Наприклад, пальто (див. фото). Приємний колір, гарне пошиття, наче відома марка… Але воно вже дуже «запране» і «закошлачене», підклад не в кращому стані. Здається, що власники секонд-хендів у Польщі не вкладають багато коштів та енергії у ці магазини, так як у нас. У нас люди більш серйозно до цього ставляться…

Друга відмінність: у польських секондах дуже рідко можна знайти речі з бирками, це унеможливлює дізнатися, якої марки річ ви придбали і переглянути її в інтернеті. Найчастіше, їх чомусь зрізають. Також у Польщі, як і у нас, одяг продають на вагу. Проте, там не виділяють «ексклюзив» і звичайний одяг – це лише наша «фішка». Завезення товару також у певні дні тижня. Як і в Україні: у перші дні оновлення є черги. Їх складають переважно молодь та українці, які звикли до широкого вибору речей у «секондах». В останні дні клієнти – це пенсіонери та безхатьки.

Загалом асортимент схожий: верхній і базовий одяг, предмети домашнього вжитку, косметика, побутова хімія… Єдине: у польських секондах покупці надають перевагу взуттю – воно там дійсно якісніше, не поношене і дешевше. Це є третя відмінність. Адже в українських магазинах «вбрання з других рук» рідко можна знайти черевики чи кросівки дійсно варті уваги. Косметичні засоби та парфуми у поляків не заведено купляти в секонд-хендах.
По-четверте, у польських секонд-хендах немає специфічного запаху формальдегіда. Отже, товар дезинфікують іншим способом або взагалі не роблять цього.
Як зазначає моя знайома, вона ніколи не бачила, щоб у польських секонд-хендах працювали українці. В основному касирами там працевлаштовані літні поляки.

Стоків як таких у них немає, а є аутлети. І їх дуже багато. В одному торговому центрі може бути два-три аутлети, де можна знайти все що завгодно. Проте косметику там також не варто купляти.
– Я купила абсолютно новий набір тіней, але всередині було пусто, – каже дівчина, що живе в Польщі. – Косметика якісна, але складно знайти її в «цілому» вигляді: часто поляки крадуть із цих наборів кисточки або ті ж самі тіні.

В аутлетах усі речі дійсно оригінальні. Людей в таких магазинах чимало, вони беруть візки, які «забивають» різноманітним взуттям і одягом. Адже в аутлетах вигідно купувати щось: це і якісно, і раціонально. Якраз у аутлетах робить «закупи» середній клас. Ціни «дозволяють» купити цілий пакет речей. До речі, у Польщі прийнято робити продуктові «закупи» на тиждень уперед. У неділю супермаркети та магазини зазвичай не працюють (окрім першої та останньої неділі місяця).

На останньому фото місце касирів секонд-хендів. Там стоїть чайник, пуф, і обіднє місце. У нас найчастіше для продавців є окрема кімната для відпочинку, а в них це вже рідкість.