Поки підкинута монетка у повітрі

Ви вірите у віщування? Гороскопи, гадання підкинутою монеткою чи передбачення у чеках із супермаркету? Я вірю. Ні, не наївна. Знаю, що ці кілька слів друкує бездушна машина, і все, що вона про мене знає – це скільки картоплі я зважила і кефіру якої жирності надаю перевагу. Просто іноді та коротка фраза може відповісти на запитання, що ятрить душу і не дає спокою. Днями черговий астропрогноз радив Терезам: «Не упорядковуйте те, від чого треба позбавитися». Простий текст, але кожен сприйме його по-своєму, приміряє до власної ситуації. Один просто задумається, що ж то воно означає, інший наважиться викинути мотлох із шафи, хтось – звільнитися із роботи, що перестала приносити задоволення, а дехто – назавжди розірвати стосунки з людиною, яку набридло пробачати. Лише безтурботно щасливі, або глибоко і навічно зневірені узагалі не нададуть значення тим словам. Серцем ми завжди знаємо, чого хочемо, навіть коли розумом сумніваємося. І, поки підкинута монетка у повітрі, сподіваємось, що випаде саме та, потрібна сторона. Але як наважитися на зміни, зробити крок? Що там, за поворотом? Чи шкодуватимемо? Життя – не кінострічка, назад відмотати неможливо. Як і перезняти окремі сцени.

А чи вмієте ви пророкувати своє майбутнє? Побачити наперед усе до дрібних деталей? Зараз не про карти чи кавову гущу. А про те, як формулювати бажання, візуалізувати їх і вірити. Вірити безумовно, не слухаючи голоси у голові «це неможливо», «так буває лише у казках», «та хто, зрештою, ти така?!»… Двічі у житті мені вдалося «прожити» свої великі мрії так, що коли вони здійснилися, лишилося почуття дежавю. Моя віра була настільки сильна, ніби матеріалізувалася, здавалося її можна було вкраяти ножем. Упевненість і жодної краплі вагань. Попри все – обставини, чужі погляди, слова і вчинки. Подекуди врозріз із почуттями і бажаннями інших. Лише я. І моя мрія. Про реалізацію однієї з тих двох вже зараз шкодую. Краще б нехай самоплином. Можливо, пазли б склалися інакше. Але тоді я була молодшою і легковажнішою. Хотіла усе й одразу. Нині ж – уже не та сміливиця і відчайдух. Для втілення бажаного заважають відповідальність, страх щось змінювати і вантаж досвіду та знань. І незнання. Маска упевненості в собі. Приземленість і буденність. Ніби небо стало нижчим. Ніби я стала меншою. І безкрилою.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x