Президент черкаської гімназії №1 – Поліна Стрілецька мріє, щоб у школах проводили заняття з монтажу й кадрування відеороликів. Дівчина вважає себе творчою особистістю, тому відвідує музичну школу й театральний гурток. Про те, які зміни Поліна б внесла у навчальну систему вона розповіла кореспонденту «Нової Доби».
– Поліно, оскільки президент завжди повинен бути готовий до роботи, йому необхідно мати багато енергії, тому що ти любиш їсти на сніданок?
– На сніданок я полюбляю вівсянку і свіжі овочі. Взагалі я не завжди снідаю, але намагаюсь з’їсти зранку щось поживне.
– Як ти стала шкільним президентом?
– Я мріяла про цю посаду ще два роки тому, отже коли випала можливість висунути свою кандидатуру на шкільних виборах – я не сумнівалась. Після балотування я відразу ж почала готувати передвиборчу кампанію й агітувати. Також у нашій школі проходили дебати, на яких учні могли ставити свої запитання кандидатам і послухати основні пункти їх передвиборчих програм. У день виборів діти ставили позначки у бюлетені біля гідного, на їхню думку, кандидата й обирали шкільне самоврядування. Взагалі я старанно готувалась до виборів, тому й перемогла з великим відривом.
– Опиши свою передвиборчу програму.
– У нас досить модернізована школа і змінювати в ній майже нічого. Тому основною метою моєї передвиборчої кампанії було організування зустрічей для школярів з різними цікавими людьми, які можуть поділитися своїм досвідом і вміннями. Наразі я домовляюся з адміністрацією гімназії, щоб вони запрошували черкаських письменників, поетів, переможців конкурсів й олімпіад та інших видатних черкасців у нашу школу для проведення з ними класних годин.
– Як ти мотивуєш шкільне самоврядування на більш плідну роботу?
– Я вважаю, що потрібно завжди мати мету. Нині наша мета – зробити шкільне життя активним і цікавим. Тому ми зі шкільним парламентом готуємо різноманітні розважальні заходи, презентації, розвішуємо мотивуючі плакати по школі, щоб учні не були пасивними. Якщо ж ми не можемо прийти до конкретного вирішення тої чи іншої проблеми, то ставимо це питання на зборах шкільного самоврядування й проводимо голосування.
– А як ти залучаєш школярів до активної участі у житті гімназії?
– Я намагаюся донести до гімназистів, що школу змінюють саме вони, а не адміністрація. Адже наша школа створена саме для нас – учнів, тому ми й повинні творити незабутні спогади про наше шкільне життя.
– Як би ти мала годину аудієнції з президентом України, які теми ви б обговорювали?
– Важке запитання, оскільки я ніколи не думала про те, що колись зможу мати аудієнцію з президентом країни. Мабуть, я б запитала у нього, чому у нашій державі так не цінується праця вчителів. Адже я чула, що зараз вчителі будуть працювати довше, але без підвищення заробітної плати. Також я підняла б тему про державне фінансування шкіл, тому що, на жаль, більшість черкаських шкіл знаходяться у незадовільному стані.
– Якби у тебе була б можливість внести зміни до загальної системи навчання країни, що б ти змінила?
– Я вважаю, що у нашій країні дуже сильна шкільна програма, тобто учні розвиваються з усіх боків. Тому я нічого б і не змінювала.
– Яким ти бачиш ідеальний урок у школі?
– На мою думку, зробити урок цікавим абсолютно для всіх учнів – неможливо. Адже кожен має свої інтереси й хобі. Можна було б зробити додаткові уроки саме за захопленням, наприклад, навчати монтажу й кадруванню юних блогерів, давати майстер-класи з художньої майстерності тощо.
– Чи цікавишся ти політикою взагалі?
– Насправді, політика не дуже мене цікавить. Тому що українські політики дуже екстравагантні люди, які люблять давати пусті обіцянки. Взагалі я вважаю, що ідеальний політик повинен дбати тільки про свою державу і діяти лише в інтересах країни, яку представляє. На жаль, в Україні «ідеальних» депутатів дуже мало, навіть якщо знаходиться хоча б один – чесний, то йому важко насправді щось змінити на краще.
– Як ти сприймаєш критику у свою адресу?
– Раніше я дуже жорстко реагувала на критику в свою адресу. Але зараз я намагаюся позитивно сприймати будь-яку критику. Тому що критика насправді допомагає стати сильнішою і виправити свої недоліки, особливо якщо вона конструктивна.
– Яке твоє хобі?
– У мене багато хобі. Наприклад, я вже дев’ятий рік навчаюся у музичній школі, з яких вісім – віддала грі на фортепіано. А зараз я беру уроки з гри на акордеоні. Також торік я відвідувала курси акторської майстерності, які мені дуже сподобалися. Але, на жаль, цей театральний гурток припинив свою роботу, чому я була дуже засмучена. Нині я знайшла для себе нове цікаве заняття – вести відеоблоги.
– Чи ти активна жителька міста?
– На жаль, через те, що я багато приділяю уваги навчанню у гімназії та музичній школі, у мене мало часу залишається на те, щоб брати участь у міських заходах. Але я все ж таки цікавлюся «чим дихають» Черкаси й намагаюся долучитися до міських акцій й флешмобів. Останній захід, в якому я взяла участь – це флешмоб з віджимання «Пліч-о-пліч». Під час цієї акції 3150 чоловік одночасно віджималися 25 разів, навіть було встановлено національний рекорд.
– Ким хочеш стати у майбутньому?
– У майбутньому я хочу бути відеоблогером. Але є й запасний варіант – маркетинг або щось пов’язане з торгівлею. Взагалі я щодня відкриваю для себе щось нове, і це звичайно впливає на мій майбутній вибір професії.
– Що для тебе головне в житті?
– Для мене головне в житті знайти справу, яка буде мені подобатися й приносити задоволення. Адже я хочу насолоджуватися життям, а не робити усе по «накатаній» програмі.
Тімергаліна Валерія
