– Кондуктор! Що відбувається? Чому ваш водій так смикає автобус? Він у вас що раніше на лісозаготівлі працював? Дрова перевозив?
– Вибачте, Це попереду машина гальмує постійно, а стопи в неї чомусь не вмикаються…
– Звідки ви знаєте, що там попереду, як ви поряд зі мною коло задніх дверей?
– Ну, це просто досвід. Я ж постійно їжджу з цим водієм, знаю, що він дуже акуратно водить. Якщо щось не так, то значить, тому є причина.
– Знаю я ваші причини! Не вміє їздити та і все!
– Ні-ні, що ви. Та ще й на цій вулиці завжди тягучка така… І ви ж самі бачите, як і в нас дороги…
– Та да… Дороги страшні! Я б оце тих, що їх чистять змусила все зубами відшкрібати!
– І не кажіть! Геть життя немає через них!.. Минулого тижня мій кум…

* * *
– Вимкни музику і підсунь сюди вухо, щоб я не орала на весь салон. Ти чого дьоргаєшся, як сало на сковорідці?
– Та я нормально їду наче…
– Нормально!!! Я щас візьму оцю книжку і тарахну тебе по башці, тоді знатимеш, що значить нормально їздити і нормально людей возити! І так в нашу розвалюху ніхто сідать не хоче, а ти ще й скачеш по дорозі, як козел. А мені увечорі план здавать! Що ми привеземо? Твоє «нормально»? І якого ти дідька, як перестроюєшся, то поворот не вмикаєш, хочеш якийсь джип підрізать і до кінця життя виплачувать за ремонт? Я ж чую, що датчик не клацає… Таааак, все-все, зрозуміла, трохи перегнула. Успокойся і поїхали далі. Разом же в одному човні пливемо, то давай якось, щоб і тобі було хорошо, і мені… Та не дуйся вже, Господі, зачепила на свою голову… Канфету хош?

П.С.: фотка взагалі ліва, заставочна і навіть не з нашого міста… а розмова справжня)