Фонд сільської бібліотеки Орловця нараховує понад 14 тисяч томів. І хоча більшість цих книжок вийшли з-під друкарського верстата вже досить давно, охочих перегорнути сторінки видань знаходиться чимало. Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».
– Нас відвідують близько 970 читачів, – розповідає завідувач Орловецької сільської бібліотеки Ольга Щербина. – Серед них є люди різного віку. Молодь переважно бере літературу для навчання. Адже в останні роки програма дуже змінилася, і дітям доводиться шукати необхідні знання поза межами підручників і хрестоматій. Люди середнього віку цікавляться художньою літературою. Щоправда, сучасних творів у нас досить мало. Але знаходяться і любителі класики. Взагалі останнім часом фонди вдається поповнювати вкрай рідко, та й то в основному лише за рахунок самих читачів. Централізовано ж надходять лише краєзнавчі дослідження, з’явилася й література релігійного спрямування.
Особливістю Орловецької бібліотеки, порівняно з більшістю подібних закладів у селах Черкащини є наявність Інтернет-кімнати. Охочих поблукати просторами всесвітньої мережі серед селян не бракує.
– 2012 року ми виграли грант програми «Бібліоміст», – продовжує Ольга Володимирівна. – З того часу в цій кімнаті побувало вже чи не все село. Молодь шукає реферати, користується онлайн-перекладачами та іншою літературою, готуючись до уроків. Старше покоління замовляють в Інтернет-магазинах різноманітні товари. А ще старші шукають друзів. У нас один чоловік якось знайшов друга, якого не бачив понад 40 років.
Орловецька бібліотека – одна з найстаріших в області, її було створено в 1920 році.
– Старожили розповідають, – говорить завідувач закладу, – що в ті часи в селі працював інспектор народних шкіл із Росії. Він привіз із собою багато цікавих книжок. Коли ж комуніст від’їжджав, до нього прийшли місцеві комсомольці й попросили подарувати їм літературу. Той погодився. Так було створено першу бібліотеку. У роки війни назбирані селянами книжки було майже знищено. Після Перемоги і відновлення господарства дійшла черга до культури. 1949 року бібліотека отримала власне приміщення – в будівлі колишньої церкви. Згодом відновлений заклад перенесли в нове приміщення.
