«Людина народжується тільки тоді, коли стає рішучою.
Ті, хто живе в нерішучості, ще не стали людьми.

А в нерішучості живуть же мільйони…
Вони не можуть прийняти жодного рішення. Вони завжди покладаються на когось. На того, хто повинен вирішити за них. Але це рабство!» (Ошо)

Ризик – це народження. Народжуються, коли проявляють мужність. Бути тим, хто змінює, а не людиною, що чекає змін – це важко! Це складно!
Це відповідально і страшенно страшно в разі поразки показатися, власне, на свої очі – слабким.

Куди вона поділась та рішучість?
Чому люди люблять прикидатися бездіяльними?
Звідки той талант бути лінивцем?
Ні! Не всі!
Але ж сила-силенна…на базарах, під під’їздами , біля пивбарів, у дворах…Їх так багато…
Тих, що чекають на чудо від Діда Мороза, Миколая, Санти, Господа, Керівника.
І всі ці Всесильні Брюси мають мотивувати! Уві сні приходити і шептати тим лінивцям «голосом Бога» : «Встань і йди!» …до мети, до цілі…
От тільки що робити тим, у кого метою є – нічого не робити, а просто чекати?

Ждуни

А вони реально ж могли б стати творчим потенціалом країни.

Розворушити як?
Вилікувати як?
Та чи це вигідно комусь?

Вихід є! Безумовна любов до кожного, хто рішучий і хто про це слово ніколи й не чув більше після свого фізичного народження. Та й то ще під питанням, з яким бажанням Ждун народжувався?
Можливо його врятували?
Можливо…
Та хіба можна так бездумно втрачати те, що дано один раз…
а інколи й другий дарований шанс не стає повчальним.
Людина не розуміє, що це ж той самий дарунок від Діда Мороза і від інших Всесильних!!!

Часом хочу сісти на ковра – літака, а чи може у ступу Ягусі і засіяти все і всіх якимсь зіллям цілющим, чи може яйцями повикачувати
бездумність,
бездушність,
безвідповідальність,
недалекоглядність
пані Гординю!

Той, хто сіє сміття, у сміття й перетвориться з часом.
Людина, що сіє добро, любов, турботу, піклування, у цьому багатстві й житиме.
Батько завжди!!!!! Показує приклад власним дітям, як потрібно любити-турбуватися про їхню матір, про Землю, на якій живе його родина!
Якщо Батько не вмів, але навчився так любити (трепетно-турботливо) – буде толок і в родині , і в дітей у житті, і на Землі.

Так багато вірусом страждання заражені!
Люди страждають не стільки від того, що відчувають нікчемність по відношенню до інших, стільки від того, що не бачать сенсу в своєму житті.
(екзистенційна фрустрація)

«Ніхто крім мене не може володіти моїм відношенням до подій.
Ви можете знущатися, піддавати мене тортурам, вбивати моїх рідних, але мої думки належать тільки мені. Якщо я в цих «неймовірних » умовах можу зберегти свою особистість і характер, то це зможе зробити кожна людина»
Якщо я живу, то «як я користуюсь своєю безмежною свободою?» ( В.Франкл)