П’ятий ювілейний «Фестиваль нескореної NаціїХолодний Яр» розширив географічні межі і цього літа, 5-7 липня, зібрав однодумців на батьківщині українського державотворця, легендарного гетьмана Богдана Хмельницького у Суботові.
Попри те, що деякі шанувальники та постійні відвідувачі фестивалю не приховували невдоволення зміною локації, нова домівка «Фестивалю нескореної Nації Холодний Яр» на території Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» ані трохи не поступалася Грушківці ні мальовничими краєвидами, ні історичною спадщиною, ні неймовірним небосхилом, що, немов куполом, нависав над територією фесту, а вночі казковий зорепад запалював надію на здійснення бажань.
– Ми не зраджуємо основному гаслу «Ідея кличе крізь покоління», але щороку ми намагаємося додавати щось нове. Нове місце – місце досить символічне, це Суботів, це місце спочинку одного із найвідоміший гетьманів України Богдана Хмельницького. Ми завжди намагаємося поєднувати історичні віхи. Легендарний Холодний яр знаходиться неподалік, тож, попри зміну місця, тема й ідея залишається незмінною, – зауважила членкиня організаційного комітету фестивалю Діана Тяско.
Цьогоріч «Фестиваль нескореної Nації Холодний Яр» продовжив безалкогольну традицію, закликаючи націю до здорового способу життя, та взяв на себе нову актуальну місію зі збереження навколишнього середовища, збереження нашої планети завдяки відмові від пластику.
– Ми зверталися до усіх, хто їхав на фестиваль, не використовувати пластикові пляшки та одноразовий посуд, адже зараз існує багато інших, екологічних, замінників, – зазначила голова оргкомітету фестивалю Зоя Бойченко. – Ми домовилися з усіма, хто на фестивалі пропонував їжу чи каву, що вони використовуватимуть саме таку тару, яка не шкодить довкіллю.
І дійсно, на фудкортах напої розливали у яскраві паперові стаканчики різного розміру, їжу розкладали у паперові тарілочки, а дерев’яні столові прибори хотілося забрати з собою у якості сувеніру. А ще багато відвідувачів користувалися власним улюбленим посудом, який без проблем можна було помити в спеціально відведених місцях.
– П’ятий ювілейний «Фестиваль нескореної Nації» унікальний тим, що ми розширили нашу ідеологію: окрім того, що цей фестиваль тверезий, свідомий, він ще й екологічносвідомий, оскільки ми закликали всіх відмовлятися від пластику. Крім цього, на фестивалі запроваджено роздільне сортування сміття: пластик, папір і органіка, – додала Діана Тяско.
Як завжди фестиваль вражав розмаїттям цікавих ідейних заходів: гутіркова галявина,де можна послухати письменників, істориків, мандрівників та філософів, майстер-класи з різних видів народної творчості, виставки Українського інституту національної пам’яті, релакс-галявина для воїнів, ігри, забави, турнір ММА, спілкування, зустрічі з друзями, нові знайомства, екскурсії історичними місцями Суботова і, звичайно ж, музична сцена з крутою українською патріотичною музикою.
– У цьому році ми провели потужний турнір із змішаних єдиноборств, у якому брали участь професійні бійці, чемпіони України та Європи, розповіла Діана Тяско. – Ми намагаємося поширювати ідею, що для українця вкрай важливо поєднання двох речей: сили та інтелекту. Ми вважаємо, що кожен має займатися самовдосконаленням як фізичним, так і духовним, тому у нас є і просвітницька галявина – Гутіркова сцена, також багато спортивних видів діяльності: змагання, ранкові руханки, ігри. Піші екскурсії Суботовим можна теж віднести до поєднання сили та інтелекту, адже вони і виховують витривалість, і збагачують новими знаннями про історичні місця.
Майстер-клас з традиційного танку
Варто зазначити, що всі, хто не злякався чотиригодинної екскурсії Суботовим, збагатилися не лише знаннями, а й незабутніми враженнями, адже під час такої мандрівки учасники відвідали Іллінську церкву, яку більшість українців бачили лише на п’ятигривневій банкноті, побували на замчищі Богдана Хмельницького, зазирнули у садибу кінця ХІХ — початку ХХ століть з відтвореним тогочасним побутом, скуштували джерельної води з трьох криниць, які за легендою викопані за наказом гетьмана на місці козацького шпиталю, та мали нагоду зануритися у купальню «Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії».
Наприкінці другого дня «Фестивалю нескореної Nації Холодний Яр» пройшло феєричне святкування Івана Купала з розведенням багаття, конкурсами на найдовшу дівочу косу та найкращий віночок. За традиціями, незаміжні дівчата пускали віночки у став з надією, що вони потраплять до судженого, а закохані пари мали нагоду випробувати міцність стосунків, стрибаючи через вогонь, не розмикаючи рук. Приємно усвідомлювати, що молодь не просто цікавиться традиціями, а й передає їх з вуст у вуста. Юнак, що стояв поруч, розповідав своїй дівчині, що за повір’ям, якщо одна людина без пари перестрибне купальське вогнище, то довіку самотньою буде.
Після купайлівських забав, учасники фестивалю мали нагоду переглянути український патріотичний фільм «Позивний Бандерас» на широкому екрані.
На «Фестиваль нескореної Nації Холодний Яр» приїхали люди майже з усіх куточків України, різного віку, статі, професій та соціальних статусів. Мешканці наметового містечка, як одна велика родина, віталися один з одним, ділилися їжею, посмішками, запрошували до багаття, зігрівали теплом сердець та щирістю думок.
Побували на фестивалі й організатори двох популярних фестивалів на Черкащині: натхненниця фестивалю короткометражного кіно «КіноШот» Вікторія Лаврентьєва та ідейник мистецького фестивалю «Крутий Заміс» Юрій Романча, які вже у серпні вітатимуть своїх гостей у якості господарів.
– Я сам родом з Чигиринщини, і все що робиться на Чигиринщині вважаю дуже позитивним, – поділився думками ідейний натхненник мистецького фестивалю «Крутий Заміс» Юрій Романча. – Ідея фестивалю гарна, наша нація повинна бути нескорена, нація – це ми. Організатори «Фестивалю нескореної Nації Холодний Яр» роблять добру справу. Ми робимо добру справу. Всі, хто щось робить – молодці, бо найпростіше нічого не робити, і говорити про те, як тяжко-важко в світі жити. Треба прагнути до чогось, допомагати один одному і буде все чудово.
Всі три фестивальні дні музична сцена випромінювала потужну енергію крутої української патріотичної музики. На жаль, анонсований гурт Zatozchka не зміг перетнути білорусько-український кордон і виступити на фестивалі, але решта музикантів вибухнули нескореною феєрією звуку, вокалу, енергетики та любові до України. «Wahomo», «MOTANKA», «Go-A», Anatoly Tapolsky, «Залізний Хрест», «KHORS», «Сокира Перуна», «KARNA», «Крутий заміс», «KORALLI», «Вій», «Yurcash», «Чумацький Шлях» та «Тінь Сонця» запалювали фестиваль вогнями своїх сердець.
Український гурт «Yurcash», який за власним визначенням грає «інтелегентно-інтелектуальний панк-рок з Елементами, гумор та сатира» вперше взяв участь у «Фестивалі нескореної Nації Холодний Яр» та зібрав численний натовп прихильників, чимало з яких завітало у Суботів, аби послухати наживо легенду.
– «Yurcash» зараз багато гастролює: їздимо в Канаду, в Лондон… В Білу Церкву, – посміхається лідер гурту Юрій Юрченко. – Ми прямі продовжувачі того позитивного і правильного року «piece-love-rock-&-roll». Ми переважно погоджуємося на пропозиції взяти участь у фестивалях, а цей фестиваль «Фестиваль нескореної Nації Холодний Яр» – хороший український, українська нація – це нація, яка ніколи не скориться.
Власне, спроба взяти змістовний коментар у людини, з якою дитячі роки провели на одній вулиці на Хмельниччині, оскільки наші татусі з одного селища і, відповідно, будинки наших бабусь були розташовані неподалік один від одного, перетворилася у жартівливі спогади та неспроможність налаштуватися на конструктив. Та мабуть задля цього й існують фестивалі, аби слугувати платформою для неочікуваних зустрічей, нових знайомств, дружніх обіймів, незабутніх вражень та безмежного позитиву.
Увечері на початку виступу Юрій підозріло оглядав тверезу публіку безалкогольного фестивалю і, певно, дещо хвилювався перед такою «незвичною» для рок-концертів аудиторією, але вже під час неперевершеного висококласного виступу гурту «Yurcash», фронтмен заявив: «Тверезим виступати можна. Юрко Юрченко».
Фестивальна публіка надзвичайно тепло та активно зустрічала усіх музикантів. До того ж, до чи після саунд-чеків і виступів гуртів усі могли скористатися нагодою поспілкуватися, сфотографуватися чи взяти автограф улюбленого виконавця.
За словами організаторів події, 70-80 відсотків тих, хто приїздить на фестиваль, – це учасники бойових дій, волонтери, поранені, тож символічно, що у межах «Фестивалю нескореної Nації Холодний Яр» проходила «Холодноярська проща» – патріотичний захід, який має на меті реабілітацію військовослужбовців. Крім цього, упродовж фестивальних днів можна було зустріти волонтерів, які збирали кошти на потреби боронителів нашої держави.
– Усі три дні фестивалю волонтери ГО «Наш батальйон» займалися збором коштів для плетіння маскувальних сіток для наших військових, – розповів координатор зі збору коштів для маскувальних сіток Громадської волонтерської ініціативи «Наш Батальйон» Олександр Василенко. – Окрім того, що зібрали деякі кошти, ми ще збагатилися корисними контактами і з приємністю усвідомили, що наша молодь, не залежно від приналежності до різних субкультур, патріотично налаштована. Приємно побачити друзів, налагодити нові зв’язки, обмінятися контактами. У порівнянні з минулим роком, людей, звичайно, менше, але це, скоріше тому, що нова локація не така розкручена, і виникли певні проблеми з підвозом людей. Я б бажав організаторам звернути увагу на питання транспорту. Але якщо зауважити такі моменти, то буде чудовий фестиваль з найкращими враженнями.
Насправді, певних проблем із транспортом таки не вдалося уникнути, але організатори запевняють, що наступного разу ретельно пропрацюють логістичні деталі.
– Ми плануємо тут залишатися і працювати над логістикою. Саме місце візуально багатьом дуже сподобалося: гості та учасники були в захваті від світанків, від зелених пагорбів, дубового лісу, зоряного неба. Погані дороги – це суттєвий недолік, оскільки важко діставатися навіть на власному авто, а ще важче на автобусах, але я переконана що наступного року у нас буде набагато краще з логістикою, адже ми тут лише перший рік і вчимося на власному досвіді, – запевнила членкиня організаційного комітету «Фестивалю нескореної Nації Холодний Яр» Діана Тяско. – Так само було на початку і з Грушківкою, коли ми тільки починали пропрацьовувати варіанти. Цього року ми намагалися залучити приватних перевізників, більшість не схотіла ризикувати, і їх можна зрозуміти, бо вони ще не знайомі з нашим фестивалем. Дехто просто в останній момент відмовився співпрацювати, тому вийшла така накладка. Але ми впевнені, що наступного року все буде набагато краще.
Не зважаючи ні на що, п’ятий ювілейний «Фестиваль нескореної Nації Холодний Яр» відбувся, навколо завершальної ватри зібралися найвитриваліші, найвідданіші гості та учасники патріотичної події, спілкувалися та загадували бажання, аби наступного року зібратися тут знову.
А перші відгуки та слова подяки організаторам не забарилися з’явитися на теренах соціальних мереж. Задля гендерної рівності наведу слова пана Мстислава та пані Наталії.
… Три дні там «двіжував». Чудовий захід, приємні люди. Моя 15 річна дочка там вперше, і була у захваті. На початку я трохи був розстроєний, що фестиваль проходитиме не у Грушківці, а у Суботові. Все таки три попередні фестивалі був у Грушківці. Але коли приїхав туди, обдивився все кругом, то мені нове місце більше сподобалося. Дякую організаторам і всім, хто був причетний до підготовки такого чудового заходу!!!!!! – ділиться враженнями у facebook пан Мстислав із Києва.
Зі свого боку, пані Наталія з Нікополя також не стримує емоцій та вдячних слів, коментуючи: «Дякуємо за фестиваль. Чудова організація. Дуже цікаві гутірки. Отримали велике задоволення від музичної частини фесту. Зустріли старих знайомих і знайшли нових. А головне – побували серед однодумців, це неперевершене відчуття,що ти не один».
