Чому про жінок пишуть вп’ятеро рідше ніж про чоловіків?

Саме такі результати гендерного моніторингу черкаських медіа, який оприлюднили у межах проекту «Гендерно чутливий простір сучасної журналістики». Чому жінок ігнорують у медіа ми спробували з’ясувати.

ГЕТЬ ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ
Жінкам кухня і виховання дітей, чоловікам робота і кар’єра. Така гендерна дискримінація досить типова для людей, які виросли у Радянському союзі. Втім у Європі вже давно намагаються слідкувати за балансом і тим, аби чоловіки і жінки були видимими у нетипових (як прийнято вважати) для них професіях. Провідну роль у формуванні думки і руйнуванні гендерних стереотипів відіграють саме медіа.
– За час моніторингу регіональних медіа, який ми розпочали ще в 2017 році, гендерна чутливість друкованих та інтернет-видань зросла на кілька відсотків, однак це ще не той рівень, який би підтвердив, що жінки і чоловіки однаковою мірою присутні в журналістських матеріалах. За нашими дослідженнями, вагома причина міститься в об\’єктивній реальності: більшість керівних посад обіймають чоловіки, бізнес належить чоловікам, на війні теж переважно чоловіки. Проте, не завжди головним є об\’єктивний фактор. Дуже часто – це суб\’єктивні моменти: брак часу, власні уподобання, звичка звертатися за коментарем до одних і тих самих осіб, база контактів, яка не оновлюється, набір стереотипних уявлень про ролі жінок і чоловіків тощо. Мені вкрай незрозуміло, чому в матеріалах про спорт більше як у 70% випадків героями і експертами є чоловіки. Ми пропагуємо спорт лише для чоловіків? Чи жінки у спорті – це щось несерйозне? , – говорить Богдана Стельмах, керівниця проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики».

ТРОХИ ЦИФР
Згідно моніторингу, що проводився у червні, у друкованих ЗМІ жінки в якості експерток з’являються лише у 23%, а як героїні лише у 19% публікацій. Найбільше їх у медичних темах (67%), порівну із чоловіками у темі освіти і зовсім відсутні у спортивних публікаціях.Моніторинг інтернет-видань за цей же період виявив, що відсоток жінок як експерток і героїнь утричі нижчий ніж чоловіків (27% проти 73%).Найбільший відсоток експерток – у темі культури (81%). В матеріалах про спорт зафіксовано паритетне співвідношення чоловіків і жінок. Героїні матеріалів домінують, так само, у культурні тематиці (56%), а також розважальній (55%), найменше – у політичних новинах (18%). Зовсім жінок не представлено в матеріалах на воєнну тематику.

ЧОМУ ПРО ЖІНОК ПИШУТЬ МЕНШЕ?
Про те чи звертають увагу на стать спікера під час підготовки матеріалів ми запитали у самих журналістів.
Сергій Стасько, директор інтернет-видання «Zmi.ck.ua»:
Під час підготовки матеріалів нас в першу чергу цікавить безпосередньо спікер, який зможе нам надати необхідну інформацію. Тому насправді неважливо, хто це – чоловік чи жінка – головне, щоб для матеріали отримали бажаний коментар фахівця. А те, що жінки рідше згадуються за чоловіків – можливо, це пов\’язано із тим, що вже за сформованим стереотипом керівні посади начебто займають здебільшого чоловіки. Хоча я переконаний, що не важливо, хто на керівній посаді – чоловік чи жінка, головне, щоб був ефективний результат від роботи.
Тетяна Мартинова, кореспондент редакції газети «Вечірні Черкаси»:
Коли я задумалася, кого ж більше серед наших експертів чоловіків чи жінок — дійсно, чоловіків таки більше. Але газета відображає реальність, тож, імовірно, в експертному середовищі більше чоловіків. Коли кореспонденти нашого видання шукають експерта для коментування чи оцінки якоїсь ситуації, конфлікту — ми шукаємо людину, яка фахово може роз’яснити нам і нашим читачам суть справи. І направду, ніколи не задумуємося жінка це чи чоловік. Нам просто потрібен ґрунтовний коментар. Можу виокремити, що у галузі культури, освіти, медицини дійсно чимало жінок. Коли ж пишемо теми про безпеку, правоохоронну систему, комунальне життя, місцеве самоврядування, сільське господарство — серед наших спікерів волею-неволею більше чоловіків. Мабуть, такі реалії українського суспільства, а ми їх лише висвітлюємо, показуємо.

ЧОМУ ГЕНДЕРНИЙ БАЛАНС ВАЖЛИВИЙ
Гендерний баланс у журналістських матеріалах вкрай важливий, оскільки це є ознакою недискримінації людей за статтю і робить видимими жінок і чоловіків у стреотипно нетипових для них професіях. Наприклад, жінок – у політиці, бізнесі, правоохоронних органах, на війні, чоловіків – у соціальній сфері та сфері послуг, у вихованні дітей, побуті тощо. На жаль, у суспільстві ще існує поділ на \”жіночі\” й \”чоловічі\” професії чи зайнятості, тож великою мірою саме медіа можуть вплинути на руйнування гендерних стереотипів. Про це говорить Богдана Стельмах і одразу дає кілька порад:
Журналіст/к/ам варто зрозуміти, що читацька аудиторія – різна і писати варто про всіх і для всіх. Для цього варто шукати експерток і експертів (тих, хто прокоментує певну тему) у громадському середовищі, науковому, поза межами своєї області. Існує чимало ресурсів, які дозволяють це робити: https://www.helpsmi.co/, http://expert4.media/ua/, https://povaha.org.ua/ та інші (повний перелік можна знайти у нашому Пораднику з гендерної чутливості для українських медіа – http://bit.ly/2JwwlLG. Також у ньому є поради, як зробити матеріал гендерночутливим і наведено приклади таких публікацій). А сконтактувати з необхідною людиною сьогодні загалом не проблема, і чимало журналісток і журналістів це розуміють.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x