В області вже діють три об’єднані територіальні громади

В області вже діють три об’єднані територіальні громади

Днями в Каневі та Смілі пройшли тематичні круглі столи на тему «Децентралізація – базова реформа взаємовідносин центру і громад. Перші результати на Черкащині» за участі представників влади області та районів, а також громадськості. Одними із ключових питань, які обговорювали на цих заходах, стало дослідження практики та досвіду вже існуючих територіальних об’єднаних громад області, а також перші результати фінансової децентралізації. Про це «Нова Доба» дізналася в прес-службі ОДА.

У Черкаській області вже діють три об’єднані територіальні громади – Єрківська, Білозірська та Мокрокалигірська, ще три чекають на погодження. У Канівському районі попередньо запланували утворити 7 територіальних громад, однак Кабмін затвердив чотири з них. Після погодження в районі буде пропонуватися п’ять територіальних громад та місто Канів. В області сподіваються, що Сміла залишиться центром префектури та буде здійснювати загальний нагляд за органами місцевого самоврядування, аби ті не перевищували своїх повноважень. Скільки ж буде на Черкащині префектур, 3 чи 5, поки що невідомо, це залежить від голосування народних депутатів.
За умови об’єднання, як відомо, навіть сільські громади набувають функцій, повноважень та фінансових ресурсів на рівні міста обласного значення. Тобто гарантовано отримуватимуть 60 % податку на дохід фізичних осіб, який завжди був основним і найпрогнозованішим джерелом наповнення бюджетів, та матимуть на прямі фінансові надходження з державного бюджету. Крім того, об’єднані у відповідності до перспективного плану громади отримають підтримку з Державного фонду регіонального розвитку, а також субвенції з державного бюджету на формування відповідної інфраструктури. За словами заступника голови ОДА Юрія Саса, на об’єднання та розвиток територіальних громад Черкащина отримала 68 млн грн, які розподілять між новоутвореними громадами. Однак, до тих громад, які зволікають з об’єднанням, ці кошти можуть не надійти.

Утім, найперше, що лякає місцевих чиновників та жителів при об’єднанні, – сумнівна фінансова спроможність деяких населених пунктів. Це зумовлено тим, що часто села і міста, які планують об’єднуватися, мають значний дисбаланс бюджету. Тож дуже часто села не хочуть бути бюджетними донорами міст.
Як відзначив Юрій Сас, об’єднання має відбуватись передовсім за принципом спроможності громади.

– Постає питання сенсу існування сільської ради, в якій проживає 300 осіб. Адже вижити зможе громада, яка має для цього необхідні ресурси, – зазначив Юрій Сас. – Зараз адміністративно-територіальна реформа є важливою складовою децентралізації, але вона передбачає злиття окремих районів. Звісно, це досить болюче питання для конкретних територіальних одиниць.
Він додав, що ця реформа чи не єдиний варіант створення сильних і заможних територій, незалежно від того, місто це чи село. Тож Україна має нарешті починати йти шляхом, яким більш розвинені європейські сусіди нашої держави успішно йдуть давно.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x