Новина із категорії: Галина Гаврилюк, RSS

Роздрукувати        Друкована версія

Система профтехосвіти застаріла

Система профтехосвіти застаріла
Галина Гаврилюк, RSS
Дата: 28-01-2016, 13:44.
Є кілька принципових питань, які ми маємо усвідомлювати, коли говоримо про систему профтехосвіти.
Перше – система профтехосвіти застаріла, радянська. Сьогодні вже нема тих заводів, фабрик і колгоспів, для яких готували робітників у ПТУ. З’явилася низка нових робітничих спеціальностей, яких потребує ринок праці і яких неможливо готувати на обладнанні зразка 1960 року.

Друге: система профтехосвіти існує в державі відокремлено від потреб та взаємозв’язку з ринком праці, існує сама по собі і значною мірою сама для себе: сама визначає потребу, сама формує собі держзамовлення, формально несе відповідальність за працевлаштування випускників, насправді не зацікавлена ні в якості підготовки професійних робітників, ні в їхньому працевлаштуванні.
Третє: матеріальна база переважної більшості закладів профтехосвіти не оновлювавалася впродовж останніх 30-ти років. 96 відсотків обладнання та навчальної техніки фізично й морально застаріли, 60 відсотків сільськогосподарської техніки вже відпрацювали свій ресурс.

Четверте: за роки незалежності вже ліквідований кожен четвертий заклад профтехосвіти, а контингент учнів скоротився в рази. Сьогодні в області маємо близько 9 тисяч учнів ПТНЗ і понад 40 тисяч студентів ВНЗ. Тоді як потреба в кваліфікованих робітниках вдвічі перевищує потребу в фахівцях із вищою освітою.
П’яте: роботодавці не тільки не вкладають кошти в розвиток проф­техосвіти, а й не допомагають їй вижити. Середня вартість підготовки одного учня в закладах профтехосвіти сягає 15 тисяч гривень, роботодавці ж на підготовку робітничих кадрів витрачають від сили 200 гривень на одного учня. Усе інше фінансує держава.
Шосте: профтехосвіта – це своєрідний соціальний щит для дітей із малозабезпечених сімей, з особливими потребами, врешті з початковим рівнем навчання, але «золотими руками».

Висновок: профтехосвіта потребує системних змін. Але ці зміни треба починати не з того, що пропонує бюджетний закон – передачі з 1 січня 2016 року видатків на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах державної форми власності на фінансування з місцевих бюджетів. Це рішення поставило під загрозу існування системи профтехосвіти і призведе до закриття низки потужних навчальних закладів, а також позбавляє державної гарантії учнів щодо виплат стипендій та інших соціальних гарантій.
Уже з перших рішень місцевих рад (Черкаси, Умань, Канів) стало зрозуміло, що місцеві бюджети не витримають додаткового фінансового навантаження і не хочуть приймати ПТНЗ у комунальну власність. Наприклад, у Черкасах функціонує 5 ПТНЗ, де навчається 2 700 учнів, і лише близько 900 із них – містяни. Можливо, Черкасам сьогодні (не можу сказати напевне, бо ніхто ніколи не вивчав достеменно потребу) і не потрібно 2 700 кваліфікованих робітників, але вони потрібні Чигирину, Драбову й іншим районам, де немає закладів профтехосвіти. Тому Черкаси і відмовляються фінансувати за рахунок свого бюджету підготовку робітників умовно для Драбова чи Чигирина. Виникає багато питань до галузевого міністерства: чому не було проведено широкого громадського обговорення функціонування ПТНЗ у нових фінансових умовах? Чому до цього часу немає нормативних документів, роз’яснень тощо? Хіба про можливий такий варіант бюджету галузі міністерство не знало раніше? Чому з 1 вересня не було відпрацьовано пілотний проект на прикладі однієї-двох областей? Узагалі складається враження, що для профтехосвіти Міністерство освіти було, а зараз утвердилося в статусі не матері, а мачухи. Але недалекоглядність місцевої влади й роботодавців узагалі може привести систему підготовки робітничих кадрів до колапсу. Чого чекаємо?

Теги: черкаси, черкаська область,

Черкаси наживо

У Черкасах сталася дорожньо-транспортна пригода по вулиці Смілянській. Повідомляють в прес-службі Патрульної поліції. Водій автомобіля Scania не
Наразі тут найбільше потребують четвертої позитивної групи, однак чекають на всіх бажаючих долучитися до доброї справи. Про це інформує телеканал
Про «мову ненависті» ...
Галина Березенко, RSS
Дорога в незалежність ...
Сергій Мошенський, RSS
Три зустрічі з морем ...
Владислав Бедринець, RSS
Про транспорт у Берліні ...
Галина Березенко, RSS
Спеціяльний поштовий штемпель ...
Лев Хмельковський, RSS
Про жнива ...
Сергій і Ольга Зінченки
Росія не залишила Грузію ...
Лев Хмельковський, RSS