Читати чи не читати або читацька культура у Черкасах

Красива картинка: домашній затишок, зручне крісло з яскравим покривалом, гарячий чай і цікава книжка (або читалка, як «вимога» сучасності). Одним словом – ванільно. Банальну ж істину про користь від читання книг як не знають, так чули, точно всі. Та чи всі використовують позитивні моменти від цього? Навряд. А чи всі знають у нашому чудовому місті зараз набуває розвитку ціла читацька культура? Прикро, та знову-таки, навряд.
Не новина, що читання – це і спосіб відпочити, і набуття нових знань, і просто можливість поринути в інший світ, розширивши межі свого світогляду. Водночас таке інтелектуальне використання дозвілля дає змогу покращити своє мовлення, письмо, розвинути уяву, поглибити професійні знання… Одне «занудство» для тих, кому достатньо використовувати можливість свого мозку лише на дані природою 7%, або ж для любителів «не напружувати» свій мозок взагалі.
Темп нашого життя також вносить свої «поправки на вітер», щороку залишаючи часу на таку корисну річ все менше. Хоча, вчені довели: всього 15-хвилинного читання на день достатньо, щоб тримати свій розум у тонусі. І той же таки темп нашого життя зробив усе, щоб у читання було багато конкуренції, а ціни на книжки боляче «кусалися».
Так чи інакше, а навіть не всі сучасні батьки вважають за потрібне виховувати культуру читання у своїх дітей. Вони вже у два рочки вміють користуватися як не повноцінними комп’ютером, так планшетами і смартфонами. А про традиційне «читання на ніч» я краще помовчу. Та про що я? Не всі дорослі виховують у себе звичку до такого дозвілля. Телевізор і дуже зручна зона власного комфорту в межах дивану – наше все. Щось напустила негативу я, перепрошую.
Насправді, методом від «негативного», я хочу розповісти про культурно-читацький проект нашого міста – «Freebook: живи яскраво, читай цікаве». Якихось п’ять років тому студенти-видавці черкаського вишу (серед яких, і моя скромна персона) вирішили започаткувати безкоштовний обмін книгами. Складними словами – це буккросинговий рух, що передбачає обмін книгами між чужими людьми у громадських місцях. Та «на ділі» все не так складно.
На сьогодні, проект «Freebook: живи яскраво, читай цікаве» має багато поличок у місті, де кожен охочий може взяти на «смакування» будь-яку книгу, що там є. Навзаєм, після прочитання покласти на поличку і якусь свою книжку. Ось так просто – бери і читай до «не хочу».
І корисно, і практично. По-перше, гарна ідея читати цікаві речі безкоштовно. По-друге, можливість відірватись від дивану і вийти за межі зони комфорту, бо до полички з книгами треба дійти. По-третє, можна розвантажити свої книжкові полички. Я тут і критикувала народ, мовляв не читають, але хоч одна цікава книжка, що запилилася без використання на поличці, є у кожного.
Книжкові полички є в ЧНУ імені Богдана Хмельницького, в кафе «Fika», в «НЕкафе та у гуртку «Юні кореспонденти» ЦДТЮТ. Навіть у таких неочікуваних місцях, як бутик жіночого одягу «Ledi Ro» та черкаський водоканал. А ще, почувши про таку книжкову цікавинку, водоканали з інших міст України і собі запримітили втілити такий проект, у чому черкаський «Freebook» залюбки їм допоможе.
Отже, не все так погано? Ще є люди, які хочуть читати і ділитися прочитаними книжками у Черкасах, області, та інших містах України? Дуже хочу у це вірити. Дуже сподіваюсь на підтримку свідомих людей. Так, відчула себе фанаткою не зовсім зрозумілої для інших справи, але заради цього навіть перетворилась на спам-бота – усім-усім друзям у соцмережі надіслала запрошення уподобати сторінку «Freebook». Долучайтеся, це цікаво, яскраво і незвично!

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x