Реорганізація дільничної лікарні? Бучани проти!

Реорганізація дільничної лікарні? Бучани проти!

У 2013 році бучани відсвяткували сторіччя від дня заснування своєї дільничної лікарні. Любов Іллівна Руденко, головний лікар Буцької дільничної лікарні, розповідає, що їхній медичний заклад має 10 ліжок стаціонару, 10 ліжок денного стаціонару та обслуговує населення в кількості 6 728 осіб. За минулий рік у лікарні отримали медичну допомогу 3 873 хворих і 361 особа пролікувалися в стаціонарі. Досить потужний і штат працівників буцької лікарні: 33 особи, з яких 5 лікарів, 15 осіб середнього медичного персоналу, 8 осіб молодшого медичного персоналу, також є бригада невідкладної швидкої допомоги.

Бучани люблять свою лікарню, адже тут завжди можна отримати якісну медичну допомогу, порадитися з досвідченим лікарем, пройти курс лікування. Але сьогодні людей бентежить звістка про закриття медичного закладу. «Закриття» – неправильне формулювання, – пояснює Любов Іллівна. – У нас відбувається реорганізація, результатом якої буде скорочення ліжок стаціонару і відповідне збільшення ліжок денного стаціонару. Штат лікарів залишається той самий. Буде скорочено лише шість посад молодшого медичного персоналу, з яких три пенсіонери, а троє вже працевлаштовані: одна особа переходить працювати в Маньківську ЦРЛ, одна отримує роботу технічного працівника сільської ради, і ще одна іде працювати в групу благоустрою села». Звідки паніка в громаді і де взялося слово «закриття» – головний лікар збагнути не може. Адже збирали й колектив лікарні, і депутатів селищної ради, робили загальні збори селища, все – аби пояснити ситуацію щодо необхідності реорганізації лікарні.

Реорганізація дільничної лікарні? Бучани проти!

Головний лікар Маньківської центральної районної лікарні Юрій Миколайович Кулик зауважив, що в роботі завжди покладається на закони, постанови і розпорядження. «Справа в тому, – пояснив він, – що згідно з ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» ст. 35 п.1, ст. 35 п.2 і Постанови КМ від 25.11.2015 року за №1024 «Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис населення», розроблено «Календарний план оптимізації медичних закладів охорони здоров’я області, що фінансуються з місцевих бюджетів області на 2016-2018 роки» за підписом голови обласної державної адміністрації Ю.О. Ткаченка, в якому йдеться про реорганізацію дільничних лікарень в лікарські амбулаторії з ліжками денного перебування. Серед перерахованих населених пунктів, де має відбутися реорганізація, і селище Буки. «До того ж при здачі річних звітів фахівцями Департаменту охорони здоров’я ЧОДА не один рік поспіль нам робилося зауваження що в Маньківському районі кількість терапевтичних ліжок більше ніж середньообласний показник і показник по Україні, – розповідає Юрій Миколайович. – До відома: по Україні показник терапевтичних ліжок на 10 тисяч населення становить 9,11, по області – 12, по району – 14,3, а щодо Буків – це 25. Фактично вдвічі більше, ніж по області й у районі, і майже втричі більше, ніж по Україні. Щодо фінансування: для того, щоб проіснувала Буцька лікарня в 2016 році, не вистачає 642 тисячі 750 гривень. Різниця між фінансуванням лікарні й амбулаторії становить 353 тисячі гривень. Тож, враховуючи все це, виходу немає, необхідно робити реорганізацію. Відносно того, чи погіршиться медична допомога, на мою думку, не погіршиться. У зв’язку з тим, що тут будуть працювати ті самі лікарі і надаватимуть ту саму допомогу, працюватиме денний стаціонар. Якщо потрібно, то є терапевтичні ліжка в ЦРЛ, де хворим теж буде забезпечуватися проведення необхідного лікування. У тих, хто розповідає про неправомірні дії керівництва лікарні, я б хотів спитати: як би вони діяли в такій ситуації, спираючись на всі закони, постанови і розпорядження?»

Думки працівників лікарні щодо реорганізації різняться. Одні ставляться з розумінням, інші вважають, що реорганізація медичного закладу має приносити добро людям, в іншому випадку робити її не варто. А люди, пацієнти лікарні, благали про допомогу, аби вони залишилися з лікарнею, амбулаторія їх не влаштовує. «Не можна скорочувати нічні ліжка, – обурювалася бабця в лікарняній палаті, яка назвалася Галиною. – Я з сусіднього села. Хто мене щодня возитиме за 45 кілометрів? І за які кошти? Ми всі, все село просить, аби нам залишили лікарню. Така вона в нас прегарна, скільки всього пережила – і війну, і розруху. А куди тепер нам дітися? Під паркан, на вулицю? Невже ми за все життя не заробили цієї лікарні? І нікому вже не потрібні?» На пропозицію щодо лікування в Маньківці жіночки пояснюють, що в селі в кожного є господарство (курка, коза, поросятко, песик), не можна хату замкнути і поїхати на тиждень. Ну що тут скажеш? А коли ми вже прощалися, одна з пацієнток лікарні наздогнала нас і розплакалася: «Не закривайте нашу лікарню!»

Юлія Вовкодав

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x