Психологи вважають, що душевний біль є однією з причин алкоголізму серед військових

Психологи вважають, що душевний біль є однією з причин алкоголізму серед військових

Іноді психологічні травми для людини можуть бути не менш небезпечними, ніж фізичні. Саме такі важкі психологічні травми отримують наші військові в зоні антитерористичної операції. Не менше вражає психіку АТОвців сучасне мирне життя в Україні. На думку психологів, душевний біль може стати однією з причин так званого військового алкоголізму.

Психолог Черкаського регіонального психологічного кризового центру Наталія Козлова розповідає: «Хлопці, які повертаються із зони бойових дій, змінюються. У них змінюється сприйняття себе й оточуючого світу, загострюється почуття справедливості. Це не залежить від того, приймали вони участь в активних бойових діях чи ні. Вони перебували в зоні напруження, де щомиті можна очікувати смерті. А це, безперечно, накладає певний відбиток на свідомість бійця. До того ж, коли боєць повертається в мирне життя, він очікує, що там відбуваються певні зміни. Тобто так, як вони воювали на передовій із ворогом, ми тут маємо воювати з корупцією, несправедливістю і злочинною владною системою. Коли військовий стикається з тим, що тут нічого не змінилося, навіть стало гірше, його охоплює відчай. Виникають закономірні питання: за що я там стояв, навіщо ризикував життям, заради чого загинули мої друзі? У такому випадку може настати апатія. І цього вже достатньо, аби військовий почав зловживати алкоголем. Але додаються ще мирні люди, які ігнорують війну. Своїми висловами на зразок «Я тебе туди не посилав», «А що, не було змоги відкупитися?» чи «Все одно під ким бути, під Путіним чи під Порошенком, аби лише був мир» вони знецінюють вчинок людини, які свідомо пішла захищати свою Батьківщину. У військових таке ставлення викликає внутрішній конфлікт: «Я воював – це не ціниться», «я воював – змін немає». І нарешті, щодо загострення почуття справедливості: на війні немає напівтонів, там чорне – біле, ворог – друг. Тож напівтони мирного життя бійцям важко сприймати, вони напружують. Отже, найлегший шлях зняти напругу і приглушити біль – це алкоголь. Таке собі знеболення».

Слід зауважити, що звичка вживати спиртне, формується у військових ще в зоні бойових дій. «У хлопців просто не витримує психіка, – пояснює Наталія Козлова. – Під час перемир’я, коли наші позиції поливають вогнем, а хлопці не можуть дати «отвєтку» і змушені пасивно спостерігати за тим, що відбувається навколо. Як зняти напругу в такій ситуації? Все просто – прийняти чарку чи другу горілки. Крім того, на передовій додається постійний стресовий стан і відсутність жінок. Нерозтрачену сексуальну енергію і стрес теж можна заглушити алкоголем». Узагалі, на думку психолога кризового центру, багато залежить від командира частини. Якщо командир на своєму місці, він буде навантажувати хлопців, давати завдання, тренувати, навчати. В іншому випадку хлопці проявлятимуть активність у пияцтві. «І якщо навіть людина не п’є, але потрапляє в компанію, де люди вживають алкоголь, відбувається таке собі зараження, – пояснює Наталія Козлова. – Тому, коли військові повертаються в мирне життя, звичка пити оковиту залишається».

Як же боротися з цим лихом? «Перш за все нам потрібно підтримати військового, – розповідає пані Наталія. – Це стосується в основному родичів і друзів. Ми маємо прийняти його таким, як він є. Ми не повинні вимагати щирих розповідей і пояснень, не запитувати зайвого, натомість зобов’язані допомогти зрозуміти, що любимо його і цінуємо. Дуже важливо, аби військовий у мирному житті почувався потрібним. Корисно допомогти йому зайняти активну громадську позицію. Адже війна триває і за межами зони АТО, тільки в іншій формі. Треба допомагати бійцям знаходити шляхи самореалізації у мирному житті, залучати їх до громадської діяльності, щоб допомагали таким, як вони. Важливо показувати бійцям, що їхня діяльність надзвичайно важлива, адже вони мають неймовірний досвід, який не можна отримати в мирних умовах».

Тож закликаємо шановних учасників АТО та членів їхніх родин не залишатися на самоті зі своїми проблемами і звертатися до фахівців Черкаського регіонального психологічного кризового центру, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 170 (приміщення тютюнової фабрики).
Довідки за телефонами: (067)734-76-53 – Тетяна, (093) 798-29-10 – Наталія, (066) 096-93-27 – Наталія.

Юлія Вовкодав

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x