Червонокнижний «Складчастий підсніжник, який щороку квітує у Холодному Яру, приваблює до себе браконьєрів. Боротьбу з ними ведуть студенти-екологи і працівники холодноярського музею, а браконьєри натомість прикриваються посвідченнями громадських активістів. Як вирішуються подібні конфлікти і що загрожує рідкісним квітам – дізнавалися кореспонденти «Нової Доби».
Рідкісний «складчастий підсніжник» студенти-екологи та біологи захищають від браконьєрів уже понад 17 років. Завдяки їхнім старанням територія, де щовесни квітують підсніжники, збільшилась до восьми гектарів. Ще десятиліття тому рідкісна рослина була на межі зникнення.
— Існування у нас такого виду підсніжника стало справжнім науковим відкриттям, – розповідає завідуючий філією «Холодний Яр» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Богдан Легоняк. – Досі відомі науці місця «дислокації» підсніжника складчастого обмежувались горами Криму, Кавказу, Румунії та Грузії. Як потрапили вони на нашу рівнинну територію – й досі загадка. Науковці висували версії про те, що ці підсніжники могли бути завезені козаками, які воювали в Криму. Проте зараз ми схиляємося до думки, що Холодний Яр – це залишки гірської системи, яка колись тягнулась із півдня на північ України, тож підсніжник складчастий можна назвати ендеміком (рослина, яка росте лише на певній території) Холодного Яру.
Для «ідентифікації» рідкісного виду первоцвіту холодноярські науковці запрошували колег із Росії та Англії. Закордонні фахівці підтвердили, що мають справу саме зі складчастим підсніжником. Тоді ж активісти-екологи започаткували акцію зі щорічної охороні підсніжників у період квітування, адже бездумне винищення квітів браконьєрами призвело до майже повного їхнього зникнення.
— Поблизу села Мельники є пагорб. Місцеві називають його «Білий шпиль», оскільки раніше навесні він увесь був покритий підсніжниками. Проте близькість до населеного пункту поставила їх на межу вимирання. Ми деякий час намагалися пересаджувати туди квіти, проте їх хтось постійно виривав та викопував, тож тепер шпиль називають «білим» лише за звичкою. Проте на більш віддалених ділянках у глибині лісу нам вдалося досягти значного збільшення площ квітування підсніжника, — пояснює Богдан Легоняк.
Охоронці підсніжників чергують потижнево у два-три заїзди. На кожну з п’яти локацій, де ростуть підсніжники, чергові вирушають рано-вранці й чергують там весь день. Якщо ж виникає потреба нести варту вночі, ставлять намети і ночують у лісі, біля квітучих галявин.
– Люди трапляються дуже різні. Хтось відразу збирається й тікає, деякі браконьєри кидалися на нас із ножами. А ось зовсім свіжий випадок – 7 березня чолов’яга разом із двома напарниками вирізав цілі глиби землі з підсніжниками і грузив у багажник машини. На наші зауваження відповів грубою лайкою з нецензурщиною, махав якимось посвідченням громадського активіста, й апелював до того, що «був на Майдані». Ми сфотографували номери машини і порушників та відразу передали цю інформацію до Чигиринського районного відділу поліції, – коментує екскурсовод філії «Холодний Яр» НІКЗ «Чигирин» Ольга Галушко. – Притягувати порушників до відповідальності нам допомагають лісова охорона та екологічна інспекція, адже саме вони мають право складати протокол про адмінпорушення. За кожну понівечену квітку браконьєр має заплатити 49 гривень, але проблема в тому, що довести справу до оплати штрафу досить складно – потрібні докази. Водночас букетик підсніжників коштує загалом 25 гривень. У букеті в середньому до 50 квіток.
Основна проблема чигиринських екологів та їхніх «підопічних» у тому, що територія, на якій квітнуть первоцвіти, не є заповідною. А до звичайного лісу жителі довколишніх сіл звикли ходити вільно і робити там усе, що заманеться. Уже декілька років науковці просять державу надати Холодному Яру статус Національного природного парку, щоб захистити окремі його території з унікальною флорою.
Існує й інша сторона питання – соціальна, адже часто на браконьєрство ідуть люди з довколишніх сіл, які не мають змогу по-іншому заробити копійчину до злиденної пенсії чи мізерних соціальних виплат.
Літні люди з довколишніх сіл, в основному бабусі, намагаються у такий спосіб покращити матеріальне становище, купити подарунок онукам, не задумуючись, що порушують закон.
