Для чого нам спати?

Для чого нам спати?

Точної відповіді на питання про те, для чого взагалі потрібен сон, учені поки що не дали. Варіантів відповідей багато. І в спробах розгадати цю загадку їм вдалося зіставити лише деякі його фрагменти від повної картини. Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».

Першим «дослідником», який отримав відповідь на запитання про важливість сну, став французький суд, який засудив якогось китайця до смерті шляхом позбавлення сну за вбивство дружини. Щоб привести вирок у виконання, до обвинувачуваного були приставлені три охоронці, безпосереднім обов’язком яких було будити злочинця і не давати йому заснути.
Через 10 днів після такого випробування вбивця просив стратити його будь-яким іншим шляхом, оскільки за його словами, відчував нестерпні муки. Інформація про цей випадок була вперше опублікована у 1859 році в медичному журналі.

У наукових цілях люди не погоджувалися на такі муки. Однак знайшлися добровольці, охочі заробити гроші, піддаючи себе безсонню. Завдяки добровольцям вдалося з’ясувати, що на п’яту добу без сну з людиною відбувається наступне:
– погіршується слух і зір;
– порушується координація рухів;
– концентрація уваги різко знижується;
– в окремих випадках з’являються галюцинації.
Було відзначено також, що люди, які проводили багато часу без сну, попри повноцінне харчування, втрачали вагу. Для відновлення нормального режиму сну випробуваним зазвичай потрібно було 2-3 доби.

Рекордсменом став у 1965 році британець Ренді Гарднер, якому вдалося не спати приблизно 11 діб (264 години). Цей випадок внесений у Книгу рекордів Гіннеса. Оганізатор експерименту, професор Вільям Демент згодом розповів, на десяту добу без сну Гарднер ще міг обіграти його у пінбол.
Але Джон Росс, який контролював стан піддослідного, повідомив про зміну його розумових здібностей, проблеми з концентрацією уваги та пам’яттю, параною та галюцинації. Так, в останній день без сну його попросили поступово віднімати від ста сім. Він зупинився на 65-ти. Його запитали, чому зупинився, на що рекордсмен відповів, що забув, що робить.
До чого ж у підсумку дійшли вчені?
Попри те, що точної відповіді на питання про призначення сну не знайшли, вчені висунули кілька припущень.
Регенерація клітин: встановлено, що процес регенерації клітин найактивніше відбувається під час сну.
Упорядкування спогадів: встановлено, що сон дає змогу впорядкувати емоції і спогади, отримані в період активності.

Відпочинок нейронів: уночі організм переходить в «економний режим». Передбачається, що за допомогою сну наступає своєрідний «відпочинок нейронів». Інформація, отримана протягом дня, стає причиною зростання числа зв’язків між нейронами. Для здійснення цих зв’язків потрібна енергія. Помічено, що після сну кількість зв’язків зменшується і виникає можливість формування нових. Отже, стан сну дозволяє економити енергію.
На сьогоднішні багато лабораторій світу продовжують дослідження, намагаючися розгадати таємниці сну. Наскільки дієвою й інформативною виявиться їхня робота, покаже час.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x