Катерина Миронюк – учитель обслуговуючої праці та декоративно-прикладного мистецтва Черкаської спеціалізованої школи №20 і Черкаської загальноосвітньої школи №12, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Без творчості й рукоділля майстриня не уявляє свого життя, адже займається цим із дитинства. Тож хобі згодом стало улюбленою роботою, і всьому, що вміє, пані Катерина з радістю вчить дітлахів.
Щодо питання про найщасливіший день, жінка на мить замислюється: «Важко виокремити такий день. Але подія, що вплинула на моє подальше життя, це зустріч із майбутнім чоловіком. Було це на другий день Великодня 1992 року. Я вчилася тоді в інституті, був вихідний, і до мене приїхала сестра. Ми гуляли біля Дніпра й фотографувалися. А Олександр неподалік гуляв із собакою. Він побачив нас із сестрою і підійшов. Із того часу ми з Олександром разом. Потім одружилися, з’явилися діти».
У подружжя Миронюків двоє синів – Олександр, якому 23 роки, і Ваня, йому виповнилося 8. Коли жінка розповідає про дітей, посміхається: «Між ними різниця – 14 років. Коли була вперше вагітною, мріяла про дівчинку, але народився хлопчик, та я була найщасливішою в світі. А молодший Ваня взагалі на світ з’явився з посмішкою – і він для нас усіх, мов сонечко. А ще у мене онуки є, – додає пані Катерина, – Софійка, їй 3 роки, і Ілля, якому рочок. Діти – моє щастя. І я щаслива тому, що в мене є моя родина».
До речі, вся родина Миронюків, вісім осіб, на сьогоднішній день мешкає в одному будинку на три кімнати. «Звичайно нам зараз трохи важко, – пояснює пані Катерина. – Нещодавно ми ще маму забрали, адже вона хворіє. Тож є про що мріяти, до чого прагнути. Хочеться, аби дорослі діти жили окремо, мріється, щоб мама не хворіла. Ми ставимо мету і йдемо до неї, але жити треба сьогодні й щасливою бути сьогодні. Щасливі дні становлять щасливе життя».
І дійсно, пані Катерина просто світиться щастям, і в родині все до ладу, і робота приносить задоволення. До речі, чоловік із повагою ставиться до захоплення дружини народним мистецтвом. «Допомагає, коли потрібно, – пояснює Катерина Миронюк. – І є першим та головним критиком моєї творчості. А ще мириться з купами бісеру та безліччю клубків і клаптиків у хаті».
Тож у чому жіноче щастя? «У любові, – відповідає Катерина Миронюк. – Щодня ти віддаєш любов людям, а вони – тобі. Це і є щастя».
Юлія Вовкодав
