Арсеній Яценюк уже декілька днів, як подав у відставку. Країна – в очікуванні, адже такий крок Прем’єра тягне за собою переформатування уряду. Це безпосередньо вплине на життя українців. Яких змін чекати в країні – прогнозують відомі черкащани.

Юрій Ткаченко, голова Черкаської ОДА:
– Сподіваюся, що зміниться. І на краще, адже суспільство цього вимагає. Ми маємо низку потрібних реформ, започаткованих іще чинним урядом. Від новопризначенців усі очікують швидкої динаміки їхнього втілення. І, звісно, нових дієвих реформ у всіх сферах. Центр завжди задає тон областям. Якщо там працюватиме ефективна команда, то й на місцях матимемо більше механізмів для локальних реформ, роз­витку і врешті реалізації нашої «Стратегії-2020». Із нинішніми урядовцями в нас хороша комунікація. Як приклад – після мого спілкування з міністром охорони здоров’я область уперше отримала безпрецедентні досі 74 мільйонів гривень на лікування хворих із нирковою недостатністю. Раніше на це нам спрямовували з Держбюджету лише третину від потреби, а зараз маємо понад 70 відсотків. Наступного року в МОЗі обіцяють профінансувати вже на 100 відсотків. Певний, що й із новими урядовцями теж продуктивно співпрацюватимемо.

Анатолій Бондаренко, міський голова Черкас, голова Черкаської обласної партійної організації ВО «Батьківщина»:
– Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» було активним учасником Революції Гідності, одним із завдань якої було створення народного уряду, тобто Кабміну, який мав би забезпечувати потреби українського народу. Представники партії після Революції Гідності долучилися до створення нового уряду. Однак час роботи уряду, який пройшов на чолі з Яценюком, не виправдав надій українців. Партія «Батьківщина» одна з перших, будучи в коаліції, виступила за те, що треба змінювати склад та систему роботи уряду, проте інші депутати цього не підтримали. Наша політична сила до останнього намагалася бути в коаліції, до того ж ми не боролися за посади, а вимагали приймати закони для людей. Тому Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» вирішило не вступати до нової коаліції. І, як заявила лідер партії, політична сила переходить в опозицію.

Олександр Коваленко, секретар ради Черкаської обласної організації ВО «ЧЕРКАЩАНИ»:
– Поживемо – побачимо, що зміниться. Сподіваємося на краще, а як буде – хто його знає. У будь-якому разі ми плануємо відстоювати інтереси народу, а не владних кіл. Відповідно, будемо впливати й на роботу уряду: правильні рішення підтримаємо, а щодо негативних – висловимося проти. Ми не є ані чіткими сторонниками уряду, ані жорсткими опозиціонерами.

Сергій Рубан, керівник Черкаської міської організації партії «Блок Петра Порошенка»:
– Вірю, що з обранням нового Прем’єра та уряду в Україні нарешті розпочнуться справжні, а не декларативні реформи, як це було при Яценюку. На жаль, популіс­ти та олігархи намагаються розхитати ситуацію і завести країну в дострокові вибори, які Україні не потрібні. Президент сьогодні консолідує адекватні політичні сили для збереження та розвитку країни. Я вважаю, що Гройсман буде ефективним Прем’єром.

Юрій Ботнар, керівник фракції ВО «Свобода» в Черкаській обласній раді:
– На нашу думку, відставка Яценюка без притягнення його до відповідальності за корупцію під час війни та відсутність реформ – черговий «кидок» українців владою. Ми розуміємо, що політична криза в країні не завершується з відставкою Арсенія Яценюка, а, навпаки, тільки набирає обертів. Після офшорного скандалу рейтинги Блоку Петра Порошенка та Народного Фронту дуже знизилися. Зараз вони становлять на двох близько 10 відсотків, тому ця коаліція вже є мертвою. Тож дострокові парламентські вибори аж ніяк не є привабливими для цих двох сил. Подальше штучне продовження життя цього парламенту може завершитися повним реваншем олігархічних та антиукраїнських сил. Неприпустимо ставити всю країну в заручники хворобливих амбіцій здеградованого політичного проекту, чий рейтинг коливається в межах статистичної похибки.
Нині кожному зрозуміло: українці перебувають на межі виживання, тому іншого варіанту, ніж дострокові парламентські вибори, немає. Чинна влада, яка прийшла на крові Небесної Сотні, обіцяла зруйнувати всі корупційні схеми часів Януковича, але натомість очолила їх. «Свобода» переконана, що новим Прем’єром має стати людина, яка відображатиме електоральні вподобання виборців, тому має бути новий парламент, який сформує новий уряд, згідно з рішенням громадян. Від заміни «яценюківського шила» на «порошенківське мило» Україна може лише втратити.

Микола Макуха, аналітик ЧО ВГО ГМ «ОПОРА»:
– Аналізуючи перемовини про пере­обрання Кабміну в Україні, хочеться провести паралелі з Польщею. Так, поляки занепокоєні тим, що їхня влада сконцентрована в руках однієї політичної сили, яка має Президента, парламент, Кабмін, а віднедавна під себе переформатувала і Конституційний Суд. Через останню подію поляки нервують і навіть виходять на протести. Це узурпація влади, і ким би вона не була узурпована, хорошого тут мало. А у нас Порошенко має найпотужнішу фракцію в парламенті, спікера, а тепер є всі шанси, що і Прем’єр буде із президентської команди. Майже, як у Польщі, залишиться тільки Конституційний Суд. Але наші суди і так служать тим, хто при владі, тож комплект буде зібрано. Ми маємо країну в стані війни, зі страшенно корумпованою злочинною системою управління. Країна балансує на межі банкрутства, наші корупціонери обкрадають країну вже в борг, бо ми живемо з позичок, своїх грошей не вистачає. За таких умов короткочасна абсолютна влада може зіграти на руку українцям. Та от чи здатна це зробити команда нинішнього Президента і він сам? На жаль, щодня ми читаємо новини, які змушують сумніватися в цьому. Хоча хто знає: може, ми ще раз побачимо феномен Гройсмана? Вінничани ж це реально відчули…

Сергій Варич, громадський діяч:
– Новий уряд і новий прем‘єр невідворотно будуть продуктом коаліції старих політиків.
Очевидно, що запекла політична боротьба триває не за принципові положення програми уряду, а за міністерські крісла та можливість впливати на державні грошові потоки. Політичні гравці так захопились, що не гребують відкрито використовувати і прийоми політичного шулерства і цинічного політичного шантажу. Складається враження що не зовсім порядні кухарі намагаються перекип‘ятити зовсім не свіжий борщ. У результаті такого політичного процесу виборці отримають або консорціум, який буде злагоджено освоювати бюджетні кошти та приватизацію держпідприємств, або групу павуків у банці, які в очікуванні позачергових виборів будуть думати лише про те, як з‘їсти свого конкурента. Можлива наявність в уряді декількох молодих реформаторів дійсно може дати нетривалий прогрес у окремих напрямках, але політичне оточення спочатку використає їх для показового фасаду, а потім змусить грати по своїм правилам. Або змусить піти.
Уряд створений в такій спосіб ніколи не зможе ліквідувати усталені корупційні механізми в державних органах та підприємствах. Політики із корупційним мисленням не здатні сформувати і почати реалізацію плану модернізації національної економіки та її успішної інтеграції у світові наукові та економічні процеси.
Якщо політики не здатні вирішити ці проблеми то виборцям доведеться змінювати політиків. І в інтересах всього суспільства, що б ця зміна відбулася якнайшвидше і через механізм виборів.