Згідно з давньою традицією, православні миряни на Великдень приносять із собою до церкви кошики з різними продуктами. Зазвичай священики не перевіряють, що саме лежить у кошиках, але часто там можна знайти речі, які насправді не мають жодного відношення ні до християнської релігії, ні до українських традицій. Адже протягом віків було укладено чіткий перелік продуктів, які можна й треба освячувати на Великдень.
Обрядовий хліб (або паска), без сумніву, є окрасою і великоднього столу, і кошика. Паска є символом воскресіння й вічного життя християн, яке нам дарував Господь Ісус Христос. Без неї кошик до церкви можна й не нести, оскільки уявити український Великдень без освяченого хліба просто неможливо.
Яйце – друга найважливіша великодня страва після паски. Воно символізує воскресіння Христове – з нього народжується життя.
М’ясні страви (печеня, смаженина, копченя, шинка) є нагадуванням про зв’язок християнського Великодня з єврейською Пасхою, а отже, й про те, що Новий і Старий Заповіт пов’язані між собою і мають єдиного Автора й Творця.
Сир та масло – це продукти, до створення яких людина докладає мінімум зусиль. Вони символізують жертовність та ніжність Бога, до якого нам треба прагнути, як дитина до материного молока.
Хрін – коріння, гіркота якого нагадувала євреям гіркоту полону єгипетського, а християнам – гіркоту полону гріха. Водночас хрін є символом того коріння, яке може дати людині віра у воскресіння Господа Ісуса Христа.
Сіль – один із обов’язкових компонентів великоднього кошика, нарівні з паскою та крашанками. Сіль – символ повноти та достатку. У Біблії ж вона символізує один із засобів зв’язку Бога з Його народом. Під час Нагірної проповіді Ісус Христос називає своїх учнів «сіллю землі».
Свічка, звісно, не є їстівною, але її також обов’язково потрібно класти до кошика. Зазвичай її встромляють у паску, що є цілком правильно. Свічка має нагадувати про Ісуса, який є Світлом для світу. Єдина порада: запалювати церковні свічки бажано все ж таки «живим» вогнем (інша свічка або сірники), а не «мертвим» (запальничка).
Великодній кошик можна прикрасити зеленню, яка є символом життя та безсмертя. Традиційно кошик накривають вишитим рушником, який символізує життя та вічність.
Дозволяється ставити у великодній кошик для освячення фрукти, солодощі, мінеральну воду, соки, оливки, різноманітні приправи та інші продукти, хоча вони не мають жодного стосунку до Великодня. Священики переконують, що такі речі в кошику є свідченням духовної безграмотності й повного нерозуміння символіки Великодня. І хоча жодного гріха в цьому немає, але продукти ці освячені не будуть, навіть у тому разі, якщо їх окроплять свяченою водою, адже вони не згадуються у молитві священика на освячення.
Заборонено приносити на освячення алкогольні напої, цигарки та інших продукти, що руйнують дані Богом людині тіло і душу. Не можна святити ножів, виделок, ложок чи будь-якого іншого кухонного приладдя. В жодному разі не варто класти до великоднього кошика хрестики, образки, медальйони чи ще якісь особисті натільні речі для того, щоб освятити їх «заодно» з продуктами. У подібних діях можна побачити не лише неосвіченість, а й певну зневагу до церкви та Бога, яка не залишиться без покарання. Якщо людина має необхідність освятити ці речі, вона повинна підійти до священика в будь-який інший день та розповісти про свою потребу.
