25 травня голова районної ради Оксана Супрунець відвідала село Кочубіївка, де взяла участь в урочистому мітингу з нагоди відкриття меморіальної дошки загиблому учаснику бойових дій в Афганістані Цвітосі Івану Петровичу.
Вшанувати пам\’ять земляка прийшли Кочубіївський сільський голова Галина Долгова, начальник відділу освіти райдержадміністрації Борис Бондар, голова міськрайонної спілки ветеранів Афганістану Олег Зайченко, керівник ФГ«Агрофірма «Базис», депутат районної ради Володимир Осадчий, ветерани Афганістану, рідні та друзі Івана Цвітохи, учнівська молодь. «Нова Доба» про це дізналася в Уманській райраді.
У ході заходу голова міськрайонної спілки ветеранів Афганістану Олег Зайченко вручив директору школи Аллі Кисіль книги про воїнів-інтернаціоналістів усіх часів, які є вихідцями з Уманщини.
На знак шани й поваги про подвиги наших земляків учнівська молодь вручила квіти воїнам-інтернаціоналістам присутнім на заході.
Довідка:
Цвітоха Іван Петрович народився 9 липня 1942 року. Закінчив Кочубіївську десятирічну школу. Військову службу проходив у Забайкаллі. Обслуговував там справжні бойові літаки. Понадстрокову службу проходив в Уманській льотній частині авіаційним техніком. Був направлений до Харківського військово-авіаційного технічного училища. Там одержав кваліфікацію техніка з експлуатації та ремонту літальних апаратів і звання молодшого лейтенанта. Взимку 1974 року Івана Петровича направляють у Центральну групу військ, дислоковану в Чехословаччині. Тут йому присвоюють звання старшого лейтенанта і нагороджують медаллю за десятирічну бездоганну службу в Збройних Силах. Далі – раптове переведення до Туркестанського воєнного округу, у льотну частину узбецького міста Кариш. Сталося це у жовтні 1979 року, за півтора місяця до введення радянських міст в Афганістан. На початку 1980 року їхню частину командирують на три місяці в Афганістан. Це був перший, так би мовити, виліт на війну, яка поступово набирала обертів. Другий виліт був набагато довшим – на рік і два місяці. Він відбувся у квітні 1984 року. Саме з другого вильоту капітану Цвітосі Івану Петровичу не пощастило повернутися живим.
