В Черкасах відкрилася виставка про голокост ромів

Дата: 10-10-2013, 14:44

В Черкасах відкрилася виставка про голокост ромів
У Черкаському обласному краєзнавчому музеї 8 жовтня відкрилася фотовиставка «Життя на межі виживання». Експозиція з 20 фотопортретів, зроблених німецькими фотографами Біргіт Майкснер і Евелін Шеєр, спонукає глядача заглянути у світ спогадів українських ромів, які пережили голокост. Ініціаторами виставки в Черкасах стали головний менеджер німецького федерального фонду «Пам’ять, відповідальність та майбутнє» Евелін Шеєр і юрист громадської організації «Народна довіра Черкащини» Олена Фюдр. Про це розповідає власний кореспондент "Нової Доби".

Черкащанин Іван Білащенко на виставці був єдиним із зображених на фото.

В Черкасах відкрилася виставка про голокост ромів

Він народився в родині ромів. Слабо пам’ятає голодомор 1932-33-го років, бо був тоді ще дитиною. А от те, що чинили нацисти з євреями і ромами, спізнав на собі сповна. Під час Другої світової війни він як «циган» потрапив до табору смерті. Спроба втекти не вдалася, його піймали й катували. Табірного арештанта-смертника окупанти заставляли виконувати найтяжчу роботу, кидаючи на відновлення залізничних колій.
1944 року Червона Армія під час наступу визволила Івана Білащенка, одразу відрядивши на фронт. Лише 1946 року його демобілізували з армії й присвоїли звання майора.

У післявоєнний час Іван Корнійович очолював цегельний завод, доки через поранення, яке отримав на війні, не змушений був покинути роботу. Зараз отримує 150 євро пенсії. Цієї суми ледве вистачає, щоб вижити, проте це більше, ніж отримують інші роми зі схожими долями.
І досі його мучать спогади про війну, тож про неї розказує рідко. Тим важливішими для нього є зустрічі з людьми, що розділили його долю.

– У німецькому рейху нацистський режим уже з 1930-х років розпочав систематичну дискримінацію ромів, а також поліційне переслідування їх як «природжених антисоціальних елементів», – розповідає Олена Фюдр. – Більшість ромів, що проживали на території рейху, з лютого 1943 року відправляли в табір смерті Аушвіц-Біркенау й там знищували. На східно-європейських окупованих територіях ромів переслідували особливо сильно, вважаючи їх шпигунами або поплічниками ворога. У Польщі тисячі осіб були знищені в таборах смерті або стали жертвами масових розстрілів. У Радянському Союзі частини СС, поліції та вермахту знищували не лише кочових, а й осідлих ромів, які жили в заснованих радянським режимом «циганських колгоспах» або містах. Число жертв масових убивств не можна визначити достовірно. За приблизними підрахунками було вбито щонайменше 100 тисяч ромів.

Масове вбивство ромів нацистами тривалий час витісняли з колективної пам’яті українців. Лише 2004-го року український парламент ухвалив проголосити 2 серпня офіційним Міжнародним днем голокосту ромів. Саме 2 серпня 1944 року відбулося останнє масове вбивство в «таборі для циган» в Аушвіці-Біркенау – майже 2 тисячі ромів загинули в газовій камері.

За словами Олени Станіславівни, німецький федеральний фонд «Пам’ять, відповідальність та майбутнє» з часу свого заснування у 2000 році підтримує ромів, що проживають у Центральній і Східній Європі. Основні напрями його роботи – гуманітарна допомога, освітні проекти та діяльність у сфері прав людини. Жертви націонал-соціалізму отримують, крім того, додаткову фінансову допомогу.
Виставка побувала вже в 14-ти містах Німеччини й демонструватиметься в 6-ти містах України.

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода