Далекі орбіти і пташка в клітці

«50% Вашого успіху – це Ваше оточення». І як би дико не звучали для мене ці слова, коли я вперше почула їх із уст коуча Сергія Шевченка, врешті-решт після деяких спостережень за своїм життям я була змушена визнати – це чистісінька правда. Друзі, близькі, знайомі, колеги, сусіди – усе це впливає на успіх, добробут, самопочуття і навіть сталий рух по річці життя майже так само, як і стиль мислення (40%), і набагато більше, ніж наші знання і навички (10%).
Поки я здивовано кліпала очима й відмовлялась вірити у таку, на перший погляд, нісенітницю (адже вчимося і працюємо ми, по-суті, все життя, а оточення формується якось само собою), коуч запропонував простеньку вправу – додати прибутки 5-ти людей, з якими я найбільше спілкуюся та проводжу разом часу. І потім поділити на 5. Якось зовсім неочікувано вийшов мій місячний заробіток, хоча прибутки окремих членів цієї «п’ятірки» в кілька разів перевищували мою зарплату, а в окремих – дорівнювали нулю.
Ні, це зовсім не значить, що я моментально повидаляла всіх друзів «немільйонерів» із соцмереж і контактів телефону й подалася шукати собі чоловіка-арабського шейха. Просто, можливо вперше в житті задумалася над комунікативною гігієною відносно до власного психологічного здоров’я і спокою, і, відповідно, відносно грошей.

Знаєте, мабуть у кожного в оточенні є люди, які живуть цілком середньостатистичним, а інколи навіть досить заможним життям, а при цьому умудряються регулярно скаржитися на нестачу грошей і тотальну дорожнечу. При цьому зовсім неважливо, чи на вулиці перманентна економічна криза, чи революція, чи війна, чи порівняно спокійні й «ситі» часи. Скаржитися на те, яка дорога нині гречка (оце ще мені показник стабільності! Я, мабуть, щаслива людина й великий виняток із правил – ціною на гречку ніколи не цікавлюсь) можна завжди. У мене є одна знайома, яка живучи в центрі Києва, маючи чоловіка, хорошу стабільну роботу, позашляховик та щорічні туристичні поїздки за кордон на дорогі курорти, умудряється постійно скаржитись на дорожнечу. І за кордоном, і, звісно, в Україні.
Я після таких розмов згадую актрису Ренату Літвінову з її знаменитим «Как страшно жить!» і в черговий раз дякую Богу за свій вроджений оптимізм.
Але якщо без жартів, то такі знайомі, родичі й колеги можуть впливати на нашу свідомість набагато сильніше, ніж ми того очікуємо. Адже під постійним кап-кап-кап ти починаєш думати, як скаржник: не про грандіозні плани й шляхи їхнього втілення, а про те, як все дорого, небезпечно й нестабільно.

Можна, звісно, сказати скаржнику безсмертну фразу колишнього прем’єр-міністра України Миколи Азарова про те, що «Треба не скіглити, а браті лопаті і йти годуваті свою сім’ю» (або розчищати сніг, що черкащанам куди ближче). Але можна обрати інший варіант, і не псуючи собі нерви, плавно перевести скаржника на дальню орбіту спілкування. Звівши розмови про «как страшно жить» до мінімуму. Далі є два можливі розвитки сценарію: або людина зрозуміє, що не хоче Вас втрачати і спробує змінитися, або ж «свято місце пусто не буває» і ближню орбіту займе хтось інший. Хтось, хто буде мотивувати і просувати, а не «приземляти» безкінечними «як ти це зробиш, це ж неможливо!» Ваші мрії і плани. Бо життя – це ж по суті довга дорога, і знаючи пункт призначення ми легко долаємо автомобілем шлях у тисячі кілометрів, маючи змогу постійно бачити перед собою лише кілька метрів у світлі фар.
А на роздуми й написання цього блогу мене надихнула одна демотивуюча картинка в просторах Інтернету: дві пташки, одна навпроти одної, перша в клітці, друга – вільна. І напис – «Ти б полетів?»

У коментарях під цією картинкою велася дискусія щодо того, наскільки морально лишатися чи відлітати. А я чомусь згадала інше зображення – логотип української правозахисної громадської організації «Інститут Республіка» – відкрита клітка і щаслива пташка. І напис – «Всі люди вільні». То, може, не створювати собі кордонів (у тому числі й руками інших людей) і їх не буде?

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x