Фітофтороз – одне з найпоширеніших і неприємних грибкових захворювань, що вражає пасльонові рослини: картоплю, томати, баклажани, перець, суницю. Особливо небезпечна фітофтора для томатів та картоплі, оскільки вражає ці рослини в період дозрівання плодів.
Без застосування спеціальних засобів і правильної профілактики фітофтороз здатен вразити до 50-60% усього врожаю. Такий фактор разом із високою швидкістю поширення робить це захворювання неймовірно небезпечним.
Захворювання переносить оомицет Phytophthora infestans. На листі хворої рослини з’являються коричневі або сіруваті плями неправильної форми, які через короткий проміжок часу поширюються на стебло і плоди. У вологу погоду плями можуть виглядати дещо інакше: навколо вражених ділянок з’являється білий пліснявий наліт. За сприятливих умов захворювання може цілком вразити рослину всього за 2-3 дні. Якщо в цей момент поширення хвороби не зупинити, то одна рослина здатна за 1-2 тижні заразити всі інші рослини на ділянці, а ще через пару тижнів – повністю згубити весь урожай. Томатам хвороба найчастіше передається від картоплі. Сприяє її появі підвищений рівень вологості, часті й затяжні дощі, коливання температури (завдяки чому з’являється рясна роса і ранкові тумани).
Для боротьби з фітофторою найчастіше використовують фунгіциди – речовини, які вбивають збудників грибкових захворювань. Найпоширенішими є будь-які препарати, що містять мідь. Також не втрачає актуальності бордоська рідина. При обробці рослин фунгіцидами слід пам’ятати, що фітофтороз досить швидко пристосовується до застосовуваних препаратів, тому їх періодично рекомендується міняти (але використовувати одночасно). Поряд із традиційними засобами в продажу з’явилися препарати нового покоління – мікробіологічні. До їх складу входять бактерії, які знищують різні грибкові захворювання, що вражають рослини. За своєю ефективністю вони поступаються фунгіцидним препаратам, але вони є більш екологічними.
Крім хімічних і мікробіологічних препаратів, існують засоби, які нерідко не поступаються вищезгаданим.
* Найпростіші методи – це настої цибулиння, часнику, редиски або листя черемхи. У відро з гарячою водою вкидають 100 – 150 грам подрібненого або пропущеного через м’ясорубку одного з названих (або кількох одночасно) інгредієнтів і настоюють протягом 2-3 годин. Розчином обробляють рослини кожні 2-3 тижні.
* У 3-х літрах води розчиняють 500 грам попелу. Отриману суміш прокип’ятити протягом 30 хв., дати настоятися і розвести в 10 л води з додаванням 30 г мила.
* 1 кілограм кропиви настоюють у 3 літрах води протягом доби. Потім настій процідити, додати 10 г мила і обприскати рослини.
* Розчиніть у 10 л води 1 скл. звичайної харчової солі. Спочатку з рослин видаляють пошкоджене листя, а потім обприскують розчином. Така обробка створює на рослині захисну плівку, яка захищає її від проникнення інфекції.
* У 10 л води розчиняють 1 л нежирного молока і додають 20 крапель йоду. Крім знищення фітофтори, цей засіб сприяє пришвидшенню дозрівання плодів.
* Зніміть із дерева звичайний гриб-трутовик і добре його висушіть. 100 г гриба пропустіть через м’ясорубку або подрібніть іншим чином і залийте 1 л окропу. Коли розчин вичахне, процідіть його і відразу обприскайте рослини. Обробляти рекомендується щоранку протягом 10 днів.
* Добре зарекомендували себе й мідні «щеплення». Німецькі вчені рекомендують перед висаджуванням обгортати корінці мідним дротом. Наші ж городники винайшли свій спосіб. Звичайний мідний дріт, який можна зняти з будь-якого пошкодженого електродвигуна, ріжуть шматочками по 3-4 см. Їх зачищають наждачним папером і заганяють у стовбур кожної рослини на висоті 10 см від ґрунту.
