У понеділок 18 липня в Баку (Азербайджан) проводжали місцеву олімпійську збірну на Олімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро. У списку збірної з 55 спортсменів – 11 екс-українців, серед яких і колишній вихованець Черкаської ДЮСШ з веслування Валентин Дем\’яненко. Про це «Нова Доба» дізналася з сайту «Чемпіон»
Екс-українці, які представлятимуть Азербайджан у Ріо-де-Жанейро: Валентин Дем’яненко (веслування на каное), Яна Алексєєва (бокс), Анна Скидан (легка атлетика), Інна Осипенко-Радомська (веслування на байдарках), Марія Стадник (боротьба), Марина Дурунда (гімнастика), Олег Степко (гімнастика), Петро Пахнюк (гімнастика), Ростислав Пєвцов (триатлон), Ольга Сенюк (стрільба з лука) і Олена Павлухіна (велоспорт). Плавець Максим Шемберев знаходиться в числі запасних і найближчим часом також може отримати ліцензію на Олімпіаду.
Валентин Дем\’яненко (народився 23 жовтня 1983, Черкаси) – майстер спорту України міжнародного класу, колишній вихованець ДЮСШ з веслування Черкаської міської ради. Чотириразовий чемпіон світу, чотириразовий чемпіон Європи, учасник літніх Олімпійських ігор в Лондоні, багаторазовий переможець національних чемпіонатів та різних етапів Кубків світу. Його готували черкаські тренери-викладачі: Віктор Шевченко, Василь Ковбановський та Анатолій Дудник.
Валентин розпочав свою спортивну кар\’єру під керівництвом Віктора Шевченка та Василя Ковбановського у Черкаській дитячо-юнацькій спортивній з веслування. У віці вісімнадцяти років домігся звання чемпіона України, виконавши норматив майстра спорту України. Тоді ж потрапив до молодіжної збірної країни.
Першого серйозного успіху на міжнародному рівні домігся в 2004 році, коли здобув впевнену перемогу на молодіжному чемпіонаті Європи в польській Познані – на півкілометровій дистанції, де показав час 1,50,00, що можна порівняти з результатами фіналістів Олімпійських ігор в Афінах.
«Вдало стартував, і коли дійшов майже до фінішної межі, обернувся на мить і побачив, що всі спортсмени лишилися позаду. Тоді я вкотре довів собі, що справді можу досягти чогось у житті» – говорить Валентин про чемпіонат Європи 2004 року.
Рік по тому, пройшов відбір до основного складу національної збірної України, дебютував на Кубку світу, вперше виступив на дорослих чемпіонатах світу та Європи. На чемпіонаті Європи в Познані був близький до перемоги на дистанції 200 метрів, але буквально одну соту програв титулованому росіянину Максиму Опалєву. На чемпіонаті світу в хорватському Загребі взяв у Опальова реванш, домігся звання кращого каноїста-спринтера на планеті.
У 2005 році здобув перемогу на молодіжному чемпіонаті Європи в Греції, на світовій першості в угорському Сегеді намагався захистити чемпіонське звання, проте, змушений був задовольнятися сріблом, поступившись першим місцем представнику Росії Миколі Ліпкіну. Оскільки дистанція 200 метрів в той час не була представлена в олімпійській програмі, напередодні Олімпіади в Пекіні Дем’яненко вирішив сконцентруватися на 500 метрів, однак тут за місце в основному складі йому довелося конкурувати з талановитим одеситом Юрієм Чебаном, майбутнім олімпійським чемпіоном.
Після закінчення сезону 2007 року Валентин Дем’яненко прийняв азербайджанське громадянство і став виступати за збірну Азербайджану. Перехід виявився занадто пізнім і пройти кваліфікацію до Пекіна він не встиг, тому мусив обмежившись участю в етапах Кубка світу – в загальному індивідуальному заліку каноїстів розташувався на шостій позиції.
У 2009 році повернув собі звання чемпіона світу на двохсотметровій дистанції, здобувши перемогу на змаганнях в канадському Дартмуті. Крім того, в тій же дисципліні був першим на першості Європи в німецькому Бранденбурзі.
Сезон 2011 року вийшов одним з найуспішніших в кар’єрі Дем’яненка, він додав у послужний список 2 золоті медалі з чемпіонату Європи в Белграді, не залишивши суперникам шансів на дистанціях 200 і 500 метрів, а також виграв 2 медалі на першості світу в Сегеді: золото на 200 метрів і срібло в естафеті. При цьому в загальному заліку каноїстів Кубка світу розмістився на четвертій позиції.
У 2012 році виграв золоту медаль на чемпіонаті Європи в Загребі, здолав усіх суперників на своїй коронній дистанції 200 метрів. Оскільки двохсотметрівка була включена в олімпійську програму, спортсмен отримав можливість захищати честь країни на літніх Олімпійських іграх в Лондоні. Валентин розглядався, як головний фаворит змагань, однак незадовго до старту першого заїзду отримав серйозну травму і фінішував останнім, не дійшовши навіть до півфіналу.
«Я просто зобовязаний був вийти на старт і пройти цю дистанцію. Доклав усіх сил, які мав, але дикий біль не дозволив мені робити нормальний гребок» – коментує веслувальник.
Після лондонської Олімпіади Дем’яненко довго відновлювався, потім повернувся в основний склад азербайджанської національної команди і продовжив виступати на найбільших міжнародних турнірах. Так, у 2013 році тріумфально виступив на світовій першості у Дуйсбурзі, здобувши там вже четверте золото на дистанції 200 метрів. На чемпіонаті Європи в португальському місті Монтемор-у-Велью, прийшов до фінішу другим, відпустивши вперед литовця Євгена Шуклина.
У 2015 році на Європейських іграх здобув срібло на двохсотметрівці.
Даючи інтервʼю одному з азербайджанських видань Валентин сказав, що в його колекції бракує лише золота Олімпіади і він має наміри поборотись за нього в Ріо.
