Унікальна стоянка первісних людей в Межирічі – під загрозою знищення

Дата: 22-07-2016, 17:19

Унікальна стоянка первісних людей в Межирічі – під загрозою знищення
Рівно 50 років тому в селі Межиріч було зроблено унікальне археологічне відкриття – тут віднайшли стоянку первісних людей-мисливців на мамонтів. Таких знахідок в Європі – лише одиниці, тому Межиріч одразу привабив наукову спільноту з усього світу: у маленькому селі на Канівщині побували навіть дослідники з Японії. Та попри неоціненне історичне й культурне значення, національна пам’ятка археології опинилася під загрозою знищення, адже первісне поселення ось вже протягом півстоліття лишається просто неба, руйнуючись під впливом погодних умов.Про це повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».

Фоторепортаж зі стоянки первісних людей

– Не можемо змиритися з такою несправедливістю, адже розуміємо, що на території нашого села знаходиться справжнісінький скарб, – розповідає місцева жителька, активістка Ніна Пустовойт. – Уже кілька років намагаємося привернути увагу влади й громадськості до цього питання, аби віднайти необхідні кошти на будівництво укриття, яке б відповідало всім нормам. Так поки, на жаль, безуспішно…

Тож у річницю відкриття стоянки небайдужі селяни запросили до Межиріча представників влади, пресу й науковців, аби спільно обговорити проблему й віднайти шляхи її вирішення.

…А сталося відкриття стоянки абсолютно випадково – один із місцевих жителів заходився копати льох і на глибині трьох метрів наштовхнувся на рештки якоїсь тварини. Про знахідку чоловік повідомив місцеву владу, ті – звернулися далі й закрутилося…

Під час розкопок науковці виявили чотири поселення первісних людей, які будували житла зі шкіри та кісток мамонтів. Троє з цих поселень було вивезено до Національного науково-природничого музею НАН України, що в Києві. Четверту – лишили в Межирічі й задумали створити там музей-лабораторію, щоб і дослідження проводити, й зберегти знахідку в доброму стані.

– Розробили навіть проектно-кошторисну документацію, та на цьому фінансування закінчилося і справа зупинилася, – розповідає доцент кафедри археології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Павло Шидловський. – А відтак пам’ятка археології світового значення десятки років перебуває в занедбаному стані: без належного накриття, де б дотримувався необхідний температурний режим, рештки поселення з кожним роком руйнуються все більше. До всього, сюди частенько навідуються і злодії, хоча кістки мамонтів представляють лише наукову цінність, продати їх на чорному ринку за добрі гроші – справа нереальна.

Неодноразово українським науковцям вдавалося залучати іноземні кошти на проведення дослідницьких робіт. Натомість профінансувати створення музею світова наукова спільнота відмовляється, адже це справа престижу України.

– Попередні роки за сприяння дослідників із США вдалося зробити бодай простеньке накриття, проте взимку 2010 року від снігу воно завалилося, завдавши непоправної шкоди первісному поселенню. Пізніше звели ще одне, але воно й приблизно не відповідає нормам зберігання подібних об’єктів, – додає Павло Васильович. – Чимало колег-науковців радять законсервувати, тобто засипати землею поселення, аби воно збереглося до кращих часів. Але це означає лише засипати проблему...

Павло Васильович наводить приклад: Україна в Оксфордському археологічному словнику згадується двічі: у статті про знахідки трипільської культури й межиріцьку стоянку.

– Маємо на своїй території пам’ятку, а так її не цінуємо, – відзначає Павло Шидловський.

Одна з найбільших проблем у тому, що наразі не відомо, на балансі якої організації знаходиться цей об’єкт. З одного боку тривалий час ним «опікувався» Національний науково-природничий музей НАН України. Разом з тим Межиріцька стоянка – національна пам’ятка археології, тому часткова відповідальність за неї лежить на Міністерстві культури. Проте добитися правди межиріцьким активістам не вдається ось вже два роки.

Присутній на зустрічі начальник управління культури та взаємозв’язків із громадськістю Черкаської ОДА Олег Островський відзначив, що ця проблема потребує комплексного підходу.

– Потрібно розробити алгоритм виходу з ситуації. Проблему не можливо вирішити за короткий термін вольовим зусиллям лише обласної влади, – відзначив Олег Островський. Потрібно, щоб і громадськість, і науковці, і обласна влада зверталися до Верховної Ради, Міністерства культури, Кабміну, залучали кошти меценатів, інвесторів, здобували гранти, залучаючи усі можливі джерела фінансування. Гуртом нам нарешті вдасться зрушити питання з мертвої точки.

Світлана Лазоренко, фото Анни Крутіхіної

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода