Найрезультативнішим гравцем української збірної на чемпіонаті Європи U-20 став вихованець «Черкаських Мавп» Святослав Михайлюк. Попри не найкращий відсоток реалізації з гри, Святослав здобував у середньому 14.9 очок за гру (9-й показник турніру). Таким чином, Михайлюк випередив Олександра Кобця, у якого 13.6 очок за матч, у Сергія Павлова 12.6 очок. Лідер за статистикою, а відтак і на паркеті, гравець американського «Канзасу» прокоментував виступ збірної U-20 у Гельсінкі. Про це «Нова Доба» дізналася від прес-служби БК «Черкаські Мавпи».
– З поверненням тебе додому, як переніс переліт з Гельсінкі?
– Дякую, з Гельсінкі, це не з Америки летіти. Заснув, уже треба прокидатися, спав усю дорогу.
– Роблю висновок – тривожних думок не маєш. Чемпіонат Європи завершив, сторінку перегорнув. Це добре!
– Дякую!
– Як оціниш свій виступ і виступ команди?
– Ми повторили найкращий результат за всю історію виступів збірних U-20 (Україна також пробивалася до чільної вісімки найкращих молодіжних чоловічих команд Старого Світу у 2008-му і 2010-му роках – ред.). Могли пробитися і до топ-четвірки. Прикро, що не досягли цієї мети. Після гри з німцями (українці поступилися збірній Німеччини в 1/4 фіналу 52:64 – ред.) не змогли, як слід, налаштуватися на Латвію і Чехію. Програли дві останні гри і замість того щоб посісти п’яте місце, залишилися на восьмому. Але маємо те, що маємо. Я хотів би подякувати усім хлопцям – ми боролися, нам не соромно повертатися додому і взагалі ми провели два чудових місяця літа разом, працюючи на спільну справу. Готувалися, показали гарний результат, могли і краще зіграти, але вже як вийшло.
– Ти граєш у США, маєш досвід виступів у студентській лізі NCAA. Там такого розслаблення немає, що програв у чвертьфіналі, і потім можеш махнути на інші ігри рукою?
– Там взагалі підхід інший. Програв – вилітаєш і припиняєш на цьому боротьбу. Якщо у \”березневому шаленстві\” (плей-оф студентської Ліги у США – ред.) ти поступився – пакуєш валізи і їдеш додому.
– А тут інша схема, можна було б і спробувати виграти у стані пригніченості, поліпшити настрій, чи було нецікаво?
– Ми морально не налаштувалися на Латвію і Чехію, бо усі були засмучені. Поступилися німцям у чвертьфіналі, хоча протягом матчу з ними вели у рахунку з перевагою у 10 очок. Але варто було припуститися кількох помилок у захисті, чотирьох безглуздих втрат попереду, і провалилися. Суперник вийшов вперед і зберіг перевагу до кінця матчу.
– Які висновки для себе зробив? Європейський баскетбол не змінився? Ти ж левову частину часу в Америці проводиш?
– Я завжди грав у європейський баскетбол. Більше того, скажу що баскетбол скрізь однаковий. В америці він просто більш спрямований на фізичні якості, а тут розвинутий тактично. Але великої різниці у цьому не бачу. Завжди приємно грати і у Європі, і в Америці. Головне – грати!
– Попереду в тебе канікули?
– Так, відпочину пару тижнів удома, після цього поїду в Канзас. Там продовжу навчання і виступи.
– Яка мета наступна?
– Потрапити на драфт і стати гравцем НБА.
– Уже готовий?
– Подивимось. Мету треба ставити, без неї не можна у баскетболі розвиватися.
