Сміттєзвалище на Київщині є загрозою і для сусідніх областей

Сміттєзвалище на Київщині є загрозою і для сусідніх областей

Екологічною катастрофою всеукраїнського масштабу загрожує сміттєзвалище поблизу села Крюківщина Києво-Святошинського району. Полігону вже понад 40 років і працює він з численними порушеннями санітарних правил і норм та вимог законодавства. Проте з червня цього року після початку заведення сміття із Львівської області (після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі) ситуація стала просто нестерпною. Сморід з полігону щоденно докучає жителям не лише села Крюківщина, а й жителям сусідніх Тарасівки та Вишневого. Люди змушені пити воду, змішану з фільтратами і вдихати дим, що є продуктом численних пожеж на звалищі (кілька років тому там заживо згоріли дві дівчинки ромської національності, оскільки на полігоні… жив цілий циганський табір на 100 осіб). Найбільш загрозливим же є той факт, що гори сміття висотою понад 40 метрів розміщені безпосередньо над газопроводом високого тиску, що може вибухнути в будь-який момент. Як стверджують жителі Крюківщини – «дістанеться» в такому випадку і сусіднім областям.
Незважаючи на те, що жителі довколишніх сіл живуть буквально «біля жерла вулкану» і всупереч одноголосному рішенню депутатів Києво-Святошинської районної ради про закриття полігону, сміття продовжують завозити на звалище щодня. Активісти щодоби «ловлять» сміттєвози і навіть зерновози зі сміттям. Те, що дезинфекція автомобілів не здійснюється, очевидно, зрозуміло само собою.
Активна громада Крюківщини, Тарасівки та Вишневого б’є у всі дзвони і вже навіть звернулася до надзвичайного та повноважного посла Японії в Україні Сумі Шігекі. Кілька днів тому активісти навіть перекрили дорогу проте дати ладу сміттєзвалищу, на закриття якого витратили 1,5 мільйона гривень бюджетних коштів, і досі не можуть.

Сміттєзвалище на Київщині є загрозою і для сусідніх областей

40 років – для сміттєзвалища не строк?

Полігон твердих побутових відходів функціонує на території земель Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району ще з 70-десятих років минулого століття.
Працює полігон напівлегально, адже перебуває у 7-ми кілометрах від м. Києва, між селами Крюківщина та Тарасівка, а також за 7,5 кілометра від міжнародного аеропорту «Київ», що є порушенням норм закону (мінімальна відстань має бути вдвічі більша). Важко знайти норму, яка не порушена на цьому переповненому полігоні – відсутня огорожа, щит, що повідомляв би інформацію про початок роботи полігону, види відходів, які там захороняються та рівень їхньої небезпеки. Нема й оглядових вишок. Але з екологічного лиха обласного масштабу полігон на землях Тарасівської сільської ради стрімко перетворюється на лихо всеукраїнського масштабу. Сприяє цьому завезення на полігон сміття зі Льова. Без договору про прийняття побутових відходів з Львівського регіону й без договору про їхнє завезення. Принаймні ні одного, ні іншого предсавники робочої групи при Києво-Святошинській районнній раді, що була створена з питання припинення роботи полігону, так і не отримали.

Сміттєзвалище на Київщині є загрозою і для сусідніх областей

Відходи на закрите сміттєзвалище возять удень і вночі

– 29 і 30 червня, а також 1-го липня на полігон було завезено величезну кількість сміття. Лише 1 липня за один день ми зафіксували 40 великотонажних авто. Усього 160 тонн лише за одну добу, – коментує жителька села Крюківщина Ольга Ведуленко. – Туди й раніше звозили сміття з усього Києва – СБУ, МВС, Укрзалізниця, Солом’янський район. Але в червні ніби-то уклали договір з львівським сміттєперевізником. Наші активісти весь день зупиняли ці автівки. Затримали близько 10-ти, інші «ховалися» і намагалися провезти це сміття.
Вирішивши захистити своє право на чисте довкілля, небайдужі мешканці Крюківщини влаштували акцію протесту на автомобільній дорозі між селами Тарасівка та Крюківщина. Акція була спрямована на те, щоб привернути увагу районної ради до питання закриття звалища. Адже з моменту проведення сесії райради 7 липня, незважаючи на одноголосне рішення про закриття звалища, крім декількох засідань робочої групи та проведення обстеження полігону, жодних дій, спрямованих на закриття вчинено не було.

– Хоч полігон і закритий, проте щодня туди приїжджають автівки. Із полігону для захоронення будівельного сміття Крюківщинське сміттєзвалище давно перетворилося на схрон для всього – побутових відходів, відходів з лікарень, асинезаторських рідких відходів, які за законом мали б проходити очищення на очисних спорудах. Активісти щоразу викликають поліцію, але відчутного результату це не дає. Колишній яр, який став сміттєзвалищем, не має санітарно-екологічного паспорта. Принаймні, цей документ і досі не показали громаді. А якщо його немає – то кошти на утримання сміттєзвалище використовуються за нецільовим призначенням, – коментує юрист ГО «Інститут Республіка» Юрій Середа.

Сміттєзвалище на Київщині є загрозою і для сусідніх областей

Ртуть, кадмій, нікель та кринична вода з фільтратом

За результатами експертизи Інституту громадського здоров\’я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України, на території сміттєзвалища значно перевищують гранично допустимі концентрації вміст у повітрі аміаку, сірководню, кротоновидного альдегіду. У грунті концентрація ртуті перевищує норми в 5 разів, значне перевищення кадмію та хрому становить загрозу підземним водоносним горизонтам. Щодо питної води, то в ній кадмій перевищує гранично допустимі концентрації у 12 разів, ртуть – у 3 рази, нікель – у 5,5 раза.
Якщо зараз не провести санацію (оздоровлення, очищення) звалища, то фільтрат просочиться у підземні водоносні горизонти, а в подальшому потрапить до криниць жителів сусідніх сіл.

– У озерах фільтратів вода зараз чорна, як нафта. Чи проводиться звідти якесь відкачування чи фільтрація, влада нам на разі так і не відповіла. Тож ми плануємо звертатися до Уповноваженого з прав людини до Верховної Ради про порушення прав на доступ до інформації, що стосується екологічної безпеки та життєдіяльності населення, – коментує ситуацію Ольга Ведуленко.

Сміттєзвалище на Київщині є загрозою і для сусідніх областей

Сміттєзвалище на паях?

Особливої пікантності цій історії додає те, що за документами сміттєвий полігон має займати 15 гектарів, а насправді ж – 27. Додаткові гектари – це 6 паїв, що перебувають у приватній власності.
– По суті був здійснений самозахоплення і зараз на територіях сільськогосподарського призначення лежить 40-метровий шар сміття, який тільки збільшується з кожним днем. На мою думку, сміттєзвалище повинно бути назавжди закрите, має бути проведена його рекультивація та санація. А сміттєпереробний завод не можна встановлювати на території сміттєзвалища, а також на землях Тарасівської сільської ради, оскільки наслідком такого встановлення буде два сміттєзвалища (дешевше викинути сміття біля заводу, ніж його переробити), – коментує Юрій Середа. – Зараз сміттєвози продовжують засипати канави, вириті на дорогах спеціально для унеможливлення їх проїзду, розрівнюють гори непотребу, щоб зробити проїзд. А якщо і це не виходить, то сміття висипають просто біля країв звалища. За 50-100 метрів від підприємста, яке виробляє соки.

Юрій Середа переконує, що в межах Києво-Святошинського району та й Київської області є земельні ділянки, на яких можна зробити придатний до користування полігон (за прикладом села Підгірці) або принаймні поставити сміттєпереробний завод. До того ж на збільшення витрат із вивезення сміття з обласного бюджету виділено субвенцій на суму 5 млн грн.

Сміттєвий колапс: і так по всій країні

Загалом ситуацію з твердими побутовими та промисловими відходами в Україні неможливо охарактеризувати позитивно. За даними Держстату, на сьогодні кількість накопичених відходів перевищує 12 млрд тонн.

Згідно з інформацією, якою оперує редакція «Нової Доби», минулоріч на Черкащині було «зібрано» понад 206 тисяч тонн сміття. Це приблизно дорівнює середньому урожаю зернових в одному районі області. І ці цифри – лише офіційна статистика. Жоден кілограм цього сміття не потрапив на сміттєпереробний завод (розмови про його побудову ведуться в Черкасах вже дев’ятий рік). До заготівельних пунктів вторинної сировини потрапило всього 159 тонн. Інше «осіло» на 532-ох офіційних сміттєзвалищах і сотнях неофіційних.

Детальніше про ситуацію з черкаськими сміттєзвалищами та загрозами, які вони несуть для черкащан, читайте в наступних матеріалах журналістів «Нової Доби». Матеріал підготовлений за сприяння Всеукраїнської ГІ «Активна громада» та ВГО «Інститут Республіка» http://inrespublica.org.ua/

Ірина Коваль

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x