Пошта США вшанувала героїв-українців

Пошта США вшанувала героїв-українців

Пошта США цього року видала вже другий буклет поштових марок з зображенням Медалі Пошани – найвищої військової нагороди країни. На першій його сторінці вміщено дві марки й портрети кількох героїв, відзначених цією нагородою. На розвороті є прізвища всіх нагороджених, а на останній сторінці – марки для вживання у листуванні. Новий буклет присвячений героям війни в Кореї. А попередній 11 листопада 2013 року був присвячений героям Другої світової війни. І на титульному аркуші серед світлин 12 героїв є також українець Микола Орешко. Тієї війни найвищої нагороди біли удостоєні 5 вояків українського походження.

Микола Орешко народився 18 січня 1917 року в Байоні, Ню-Джерзі, у сім’ї українських емігрантів. У 1942 році вступив до війська, був старшим сержантом роти піхотного полку 94-ої піхотної дивізії. 23 січня 1945 року біля міста Тетінген, Німеччина, М. Орешко захопив німецький бункер, був тяжко поранений, але продовжував командувати своїм взводом, а потім знищив другий бункер, незважаючи на рани. Атаку було успішно завершено. За ці звитяжні дії сміливець був нагороджений найвищою військовою відзнакою США − Медаллю Пошани Конгресу США 30 жовтня 1945 року. Помер у віці 96 років. На його честь названо школу в Байоні.
Едвард Москаль народився 6 листопада 1921 року як нащадок переселенців з України. До війська вступив у Чикаго, воював у складі 383-го піхотного полку 96-ої піхотної дивізії. Під час бойових дій поблизу міста Каказу Ридж на острові Окінава 9 квітня 1945 року він знешкодив дві ворожі кулеметні позиції. Коли через сильні контратаки і жорстокий опір противника його загін змушений був відступити, Е. Москаль з вісьмома іншими побратимами добровільно залишився для прикриття відступаючих. Відстрілюючись з небезпечної позиції протягом трьох годин, він знищив понад 25 ворожих солдатів. Пізніше допомагав рятувати поранених, які залишились на лінії вогню. Самовіддано захищаючи поранених і відстрілюючись, він вразив ще чотирьох вояків ворога і сам отримав смертельне поранення. Йому йшов 24-ий рік. Похований на Національному кладовищі у Рок Айленді, Ілиной. Кавалер Медалі Пошани.

Пошта США вшанувала героїв-українців

Антон Кротяк народився 15 серпня 1915 року в Чикаго, в сім’ї українських емігрантів. У 1941 році став вояком у 148-му піхотному полку 37-ої піхотної дивізії, воював на Філіппінах. 8 травня 1945 року під час бою зайняв позицію на пагорбі в покинутій японцями траншеї. Граната, кинута зверху, опинилася у центрі групи вояків. А. Кротяк кинувся до неї, затуляючи інших своїм тілом. Граната вибухнула під ним. Він героїчно загинув у 29 років, похований на кладовищі Храму Гроба Господня у Алзіпі, Ілиной.
Іван Дутко народився 1916 року в Пенсильванії, в сім’ї українських емігрантів. Призваний до війська в Ріверсайді, Ню-Джерзі. Служив у 3-ій піхотній дивізії. 23 травня 1944 року, в Італії, він опинився проти трьох кулеметних гнізд і зенітно-артилерійської установки. Незважаючи на сильний вогонь противника, спрямований безпосередньо на нього, спромігся дістатись на відстань 30 метрів до однієї з кулеметних позицій і знищити ворогів гранатою. Поранений з другого кулемета, звівся на ноги й рушив до гармати, стріляючи з автомата. Йому вдалося знищити усіх п’ятьох гармашів. Двічі поранений, він продовжив атаку і знищив обслугу всіх чотирьох позицій. Помер від ран на місці бою у віці 27 років. Похований на Національному кладовищі Беверлі, Ню-Джерзі. За цей подвиг І. Дутко посмертно підвищений до звання сержанта першої кляси, 5 жовтня 1944 року його нагороджено Медаллю Пошани.
Йосип Садовський народився 1916 року в сім’ї українських емігрантів. Був командиром танка 37-го танкового батальйону 4-ої армійської дивізії. Загинув у бою 14 вересня 1944 року поблизу міста Вале у Франції. Його танк перебував під шквальним обстрілом реактивних гранатометів та мінометів ворога з усіх боків. Сержант Й. Садовський намагався врятувати з палаючої машини свого товариша. Був прошитий кулеметним вогнем і загинув на місці.

Медаль Пошани була заснована 12 липня 1862 року. Відтоді нею нагороджено 3,446 осіб. Президент США особисто вручає Медаль Пошани героєві, що здійснив подвиг, а в разі його загибелі — найближчим членам родини. З моменту створення нової держави в 1776 році, її збройні сили протягом тривалого часу не мали власної нагороди для заохочення особового складу. Першою військовою нагородою США прийнято вважати знак «За військові заслуги», затверджений Джорджем Вашингтоном 7 серпня 1782 року. Нагороджувати знаком перестали після закінчення війни за незалежність США.
Під час громадянської війни сенатор Генрі Вілсон запропонував ввести Медаль Пошани і 12 липня 1862 року Президент Абрагам Лінкольн затвердив пропозицію. 9 липня 1918 року Конгрес остаточно прийняв акт, що затвердив Медаль Пошани найвищою військовою нагородою США і врегулював порядок її вручення. Усі нагороджені вшановувалися як Національні герої США. На медалі гравірувалося ім\’я та прізвище нагородженого. З 23 жовтня 2003 року нагороджений додатково до нагороди отримує Почесний прапор медалі. Військова винагорода вручається тільки за подвиг на полі бою. Факт героїчного вчинку має бути доведений не менше ніж двома незалежними свідками. Подвиг має бути здійснений з величезним ризиком для життя.

Героєм війни у В\’єтнамі став майор Мирон Дідурик. Він народився в Мужилові на Підгаєччині 15 липня 1938 року. Переїхав з батьками до США 1950 року. Під час навчання в коледжі відбув кадетський військовий вишкіл і отримав звання другого лейтенанта армії США. В січні 1960 року вступив на дійсну службу. Служив у Європі, потім у В\’єтнамі. Був членом Пласту в курені \”Сіроманці\”. У В\’єтнамі капітан М. Дідурик командував ротою \”Браво\” другого батальйону 7-го кавалерійського полку. Отримавши звання майора за участь у битві в долині Ia Drang, він вдруге повернувся до В’єтнаму. Загинув 24 квітня 1970 року в гелікоптері, коли мав намір приземлитися до солдата Північного В’єтнаму, якого вбив бортовий стрілець. Коли вертоліт торкнувся землі, інші в’єтнамські солдати почали стріляти і вразили майора. Його вдова Долорес мешкає на Флориді.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x