Замок «у повітрі»

Дата: 6-10-2016, 11:35

Замок «у повітрі»
Мисливський замок графа Шувалова в Тальному – знана окраса Черкащини. На відміну від багатьох середньовічних замків, відомих в Україні, ця будівля має зовсім інакшу, затишну атмосферу. Попри історичні перипетії, багато в чому будівля зберегла свій оригінальний вигляд.

Чарівний замок, оточений дубами і соснами, міг би стати туристичною принадою області та осередком поціновувачів культури й історії. Однак, вистоявши Червону революцію і Другу світову війну, замок найбільше потерпає у відносно стабільні часи Незалежності – потерпає від людської халатності та безгосподарності.

Музей у коробках

– Зараз, коли виникла така ситуація і постало питання «А де ж гроші?», всі заховали кінці у воду, тому й дуже важко знайти власників, – починає розповідати про нелегку долю замку Олег Шатайло, краєзнавець.

Замок «у повітрі» Будівля практично покинута напризволяще – установ, які б несли відповідальність за її стан, немає. За словами пана Олега, все почалося у 2006 році, коли з приміщення замку Шувалових взялися виселяти Тальнівський музей історії хліборобства, який функціонував у замку близько 20 років. Причина – запланована реставрація «Мисливського замку Шувалових».
На підтвердження своїх слів краєзнавець Олег Шатайло, який на той час був працівником музею, надає відповідні документи (копії). Це – листи від директора музею Вадима Мицика до тодішніх Президента України Віктора Ющенка, міністра культури і туризму України І. Д. Ліховського з пропозицією зберегти музей і створити єдиний Музей Трипільської цивілізації. Бо ж саме під егідою творення Музею Трипільскої цивілізації і взялися реставрувати замок.
Уся процедура виселення тривала близько 5-ти місяців, але зрештою, попри відчайдушні намагання музейників зберегти заклад, адміністративна система перемогла. Експонати музею зібрали у коробки і заховали в приміщенні колишніх цехів старої районної друкарні Тального. Тож багаторічна справа колективу, який очолював шанований етнограф, заслужений працівник культури України Вадим Мицик, уже 10 років припадає пилом у ящиках.
– Весь час, відколи організували музей, із 80-х років власником будівлі замку було управління культури і туризму, постійно власник був в області, – наголошує Олег Шатайло. – Припускаю, що як пам’ятку архітектури його взяло на облік управління в обласній державній адміністрації.

Був графський, тепер нічий

Деякий час після виселення музею у замку кипіли будівельні роботи. Замінили покрівлю, засклили деякі вікна, підготували будівлю до реставрації. Однак із часом процес призупинився, тож замок майже 10 років стоїть, так би мовити, «обдертий» та огороджений будівельним парканом.
А грошей із Державного бюджету на реставрацію архітектурної пам’ятки відвели чимало. Як повідомив у 2006 році у відповіді на лист голови РДА О.М. Харченка тодішній заступник голови облдержадміністрації М. С. Овчаренко, на реконструкцію Мисливського замку було передбачено 8 мільйонів гривень, з них 6 мільйонів відвели на поточний 2006 рік.

Із офіційної відповіді, наданої міськвиконкомом Тального:
«У 2007 році, функцію замовника ремонтно-реставраційних робіт передано Управлінню капітального будівництва ЧОДА, правонаступником якого є Департамент капітального будівництва ЧОДА. Дозвіл на виконання будівельних робіт від 1.092006 року №268, кошторисна вартість в цінах станом на 01.112006 року - 17 007 273 гривні, тендерна пропозиція - 15 227 962 гривні, договірна ціна - 10 810 684 гривні.
Підрядні організації: 2006 рік - ВАТ «Юженергобуд», з 2007 року замінено на МП «Мехбуд».

Виділено та освоєно коштів:
- У 2006 році – 639 454 гривень
- У 2007 році – 4 250 645 гривень
Виконані роботи: перекриття покрівлі замку металочерепицею, встановлено блочну котельню, електропідстанцію, 60 радіаторів, 3 кондиціонери, водонапірну башту, прокладено лінію водопроводу, каналізації, газопроводу, зв’язку. Договір у 2008 році з МП «Мехбуд» розірваний».


Наскільки заявлене відповідає дійсності, можна простежити у нашому фоторепортажі.

А згодом виявилося: щедро профінансований, але так і не відремонтований Мисливський замок нікому не належить. У ході прокурорської перевірки у 2014 році встановлено, що «пам’ятка архітектури загальнодержавного значення Мисливський замок Шувалова у м. Тальне є безхазяйною, що призводить до невиділення бюджетних коштів на її утримання та реставрацію». Суд зобов’язав закріпити право власності на вказаний об’єкт за Тальнівською міською радою.
Міська рада рішення суду виконала і прийняла замок у комунальну власність. Однак відповідальність за його утримання брати на себе не ризикує. Як повідомила Ірина Топтун, секретар міської ради, т.в.о. голови Тальнівської міської ради, після визнання замку безхазяйним і прийняття рішення суду рада оформила свідоцтво про право власності на замок.

Замок «у повітрі» – Сам об’єкт зараз у нашій власності, а щодо реконструкцій, які там проводили, міська рада ніяких актів прийому-передачі не підписувала. Щоб його довести до ладу, треба великі гроші вкласти, а в міському бюджеті таких коштів немає. Нам його передали в такому стані, як він зараз є. Там складна ситуація, але не ми її створили. Ми врешті стали людьми підневільними, – прокоментувала чиновниця.

Таким чином, остаточної передачі замку міській раді не відбулося. Замок просто «повис у повітрі». Тобто, маємо два об’єкти – власне замок і його реконструкція. Як повідомила Ірина Олександрівна, замок належить місту, а реконструкція – обласному департаменту.

Із офіційної відповіді, наданої міськвиконкомом Тального:
«До Тальнівської міськради надходило звернення Департаменту капітального будівництва ЧОДА щодо розгляду на засіданні сесії міської ради питання надання згоди щодо передачі об’єкта «Реставрація, реконструкція та будівництво обєкта «Реставрація, реконструкція та будівництво об’єктів «Мисливського замку» (охоронний №1725) та впорядкування прилеглого до нього парку, м. Тальне» з Департаменту капітального будівництва ЧОДА на баланс Тальнівської міської ради. Дане питання залишається невирішеним. Постільки на папері Департамент інформує про виконані роботи на мільйони гривень, а це має бути підтверджено фактично, тому й рішення міської ради з цього приводу не прийняте».
В. о. міського голови І. О. Топтун


Сторожі без зарплати

Зараз довкола замку – примітивний металевий паркан. Впустили нас до садиби без проблем (можливо, тому, що з нами були колишній працівник музею і краєзнавець).
– Нам уже чотири місяці не виплачують зарплати, – бідкається охоронець Мисливського замку Шувалових. – Охороняємо на добровільних засадах, тому що не хочемо, щоб це все просто так зруйнували.

Роботодавцем сторож назвав Владислава Чабанюка, директора Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура», який після так званої «реставрації» взявся за організацію охорони історичної пам’ятки.
Владислав Чабанюк підтвердив, що охорону замку організував він, хоч це й не мало б бути зоною його відповідальності. За його словами, сторожі, а це чотири особи, не є його підлеглими і працюють на добровільних засадах.
– Щоб запобігти пошкодженню і руйнуванню замку вандалами, вирішили, що будемо охороняти замок, поки міська рада не почне ним займатися. Поки стараємося знайти кошти, щоб заплатити хлопцям хоча б мінімальну зарплатню. Адже охорона ніяк не фінансується. Вони в нас не на роботі, – повідомив Владислав Васильович.

Попри все, туристично принадний

У соціальній мережі ми знайшли сторінку пана Костянтина, який називає себе екскурсоводом. Місце роботи у профілі юнака вказано – «Мисливський палац графа Шувалова 1902-1905 рр.». Зв’язавшись із Костянтином, під виглядом зацікавлених туристів нам удалося з’ясувати, що екскурсії він проводить без певної ціни, графік роботи теж не визначений. Однак хлопець виявився дуже комунікабельним: одразу ж почав зацікавлювати фотографіями, історією замку, парку.
«Хто скільки дасть, стільки й беру», – написав нам у відповідь на запитання про ціну екскурсовод.
Тож у Тальнівському замку люду не бракує – попри напівзруйнований стан пам’ятки архітектури, мандрівники сюди їдуть. Сторож замку Шувалова запевнив, що екскурсії в замку проводять постійно. А це свідчить про те, що українці таки небайдужі до своєї історії.


Затишок серед руїн

Замок «у повітрі» Замок «у повітрі» Колись давно, щойно будівельники з Європи поклали останній шмат черепиці на дах будівлі, над Тальним височів графський замок. Це був Мисливський замок графа Шувалова, який у 1870-х роках на високому правому березі річки Гірський Тикич заклав парк.
Необхідність побудови мисливського угіддя викликала несподівана пожежа в уже існуючому замку у 1895 році. Тож на заміну старому житлу графська родина вирішила будувати вже новий, не дерев’яний, а мурований палац. На розробку проекту палацу оголошували конкурс, участь у якому, подейкують, брав сам Городецький. Та виграли конкурс креслення датського архітектора Андреаса Клеменса.
Будівництво розпочали у 1902 році. Фактично, коли будували замок, самих Шувалових уже в Тальному не було. Маєток перейшов у власність до старшої дочки графа Шувалова – Ольги Петрівни Долгорукової (за чоловіком), яка ж і закінчила ремонт в угідді.
Усього замок має 78 кімнат, 116 вікон і 8 вхідних дверей.
Замок «у повітрі» У революційні часи замок перейшов у державну власність революційного комітету. У 1920-23 роках у палаці облаштували вчительську семінарію, опісля, у 1923-27 роках, – будинок для дітей-сиріт. Із 1927-го до 1990-х років замок був гостинний до різних навчальних закладів. А у війну в його приміщенні зробили санаторій для німецьких льотчиків.
Із кінця 1990-х років і до 2006 року у приміщенні замку перебував районний Тальнівський музей історії хліборобства.
Зараз унаслідок недоробленого «ремонту» замок має вибиті вікна, замінену, але таку ж діряву черепицю, облуплені стіни, холодну підлогу й оббиті кахлі, серед яких ванну приймала ще графська родина. Попри все, замок зберігає затишок. Дбайливі руки майстрів – від архітектора до звичайного будівельника – створили незвичний куточок для родинного тепла аристократичної сім’ї. Шкода, що нині цей затишок викурює холодний вітер, змивають нещадні дощі і паплюжать люди, які не здатні зберегти надбання історії своєї землі.

Коментарі фахівців


Що робити з Мисливським замком?

Замок «у повітрі»

Ірина Бортнік, керуючий партнер туристичної агенції TUI:
– Такі об’єкти потрібно зберігати. Форма збереження пам’яток – це вже питання окремої дискусії. Є два варіанти: або це державна опіка, коли бюджет інвестує кошти, відбудовує замок Шувалова і організовує туди туристичні маршрути, або приватні інвестиції. У Черкасах, наприклад, завдяки тому, що свого часу в 90-ті роки продали приміщення колишнього готелю «Слов’янський», вдалося зберегти цей Блакитний палац.
Як на мене, замок Шувалова має не лише історичний, але й туристичний потенціал. Тальнівщина багата на трипільську культуру. Щороку відбувається свято Івана Купала в Державному історико-культурному заповіднику «Трипільська культура». Це унікальна можливість пов’язати разом минуле і сьогодення. Головне – бажання.

Замок «у повітрі»

Наталія Корнілова, директор турагенції «НАМІ»:
– Цей замок було включено до нашої туристичної програми «Замки Черкащини». Такий тур користувався популярністю. Протягом трьох років ми туди проходили так: або 20 гривень давали сторожу, або перелазили через паркан. Після випадку, коли нам таки не вдалося туди проникнути, туристи обурилися. І я їх розумію. Після цього ми перестали возити до замку групи – на превеликий жаль, бо у нас в області не так багато архітектурних об’єктів, які зберегли хоч частково свій первозданний вигляд.
Це цікавий об’єкт не лише для людей із Черкащини. Сюди приїжджали і з Києва, Одеси, Полтави, Львова, навіть іноземці.
Неважливо, кому буде належати замок – державі чи приватному власнику, у будь-якому разі туристи повинні мати до нього доступ. Якби його хтось хотів би приватизувати, то обов’язково в такому випадку має бути прописане цільове призначення без права вносити зміни в архітектуру. Також потрібно боротися за надання об’єкту статусу культурної пам’ятки.
Якщо ж він належатиме державним установам, то важливо, щоб його не законсервували, а все-таки знайшли гроші на реконструкцію.

Замок «у повітрі»

Ганна Чепурда, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри туризму та готельно-ресторанної справи ЧДТУ:
– Ситуація довкола замку насправді складна. Тим більше, що до реєстрів пам`яток культурної спадщини – ні національного, ні місцевого значення – він не внесений. Шкода, що потенційна туристична принада перебуває без догляду. Думаю, якщо його передадуть приватному власникові, який його реставрує і зробить там, наприклад, готельно-ресторанний комплекс, це буде чудово.
Знаю, що місцеві туроператори намагаються проводити туди екскурсії, однак це досить проблемно. Як би не склалося, було б добре, якби можна було відвідувати його відкрито, цивілізовано.

Замок «у повітрі»

Станіслава Пасєка, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри туризму і готельно-ресторанної справи ННІ економіки і права ЧНУ ім. Богдана Хмельницького:
– Я вважаю, що власником замку має бути держава. Це ж туристичний об’єкт, і він має стати привабливим місцем. Ми скільки їздимо по світу і бачимо, як за кордоном дбайливо зберігають навіть найменшу дрібничку. Замок Шувалова, безумовно, заслуговує на те, щоб його привели до ладу, щоб залучили тих, хто може і хоче зробити там ремонт.
Не думаю, що приватні руки вкладатимуть кошти у відновлення замку. Особливо, якщо ці «руки» не бачитимуть великого прибутку. Максимум, що приватники можуть зробити, – це переорієнтувати замок або зробити там розважальний центр. А це, безперечно, вплине на його історичну цінність. Вкладати гроші має держава.

Олеся Безпалова, Анна Крутіхіна, фото Наталії Щепак

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода