31 маленький черкащанин у ці хвилини бореться за своє життя. А їхні батьки шукають грошей на цей двобій. Напередодні світ відзначав День онкохворої дитини. У ці дні вголос говорять про надкоштовне лікування онко. А ще – про тих, хто робить бізнес на чужій біді.

У свої чотири Самір говорить складні медичні терміни і мріє про домівку. Половину свого життя він бореться із важким недугом. У хлопчика – рак крові.
Самір, пацієнт: «Я додому хочу. Я хочу до братиків».
Самір уже пройшов понад 9-місячний курс хіміотерапії. Та хвороба дала рецидив. І ось уже 4 місяці – він знову в Центрі дитячої онкології. За цей час сім’я витратили понад 20 тисяч гривень. Із них третину – на донорів.

Надія Гиренко, мама пацієнта: «За півтора оці вже місяця, мені 10 разів доводилося брати платних донорів, а 470 грн, які вони кажуть, що наш штатний платний донор коштує 470 грн, ви нам передайте».
Коли тромбоцитів мізер – зволікання смертельне. Кровотеча може відкритись будь-якої миті, кажуть лікарі. А донорів-благодійників, яких терміново знаходять волонтери та батьки, бракують на станції переливання крові. Із 18 охочих поділитися нею із Саміром там відмовили всім.

Надія Гиренко, мама Саміра: «Нам не дають ні пояснення, що наші донори не проходять. І нам не дають ніякого папірця, що ми оплатили цього донора».
Не лише кров, а й деякі ліки та навіть шприци з крапельницями батькам доводиться теж купувати самостійно. За коштовністю лікування рак можна зрівняти хіба що з ендопротезуванням. Щоби безкоштовно рятувати діток, у рік такий Центр потребує мільйони гривень. Це при тому, що тут нині – 31 маленький пацієнт.

Ірина Іванова, завідувачка Центру дитячої онкології та гематології: «Державна програма про дитячу онкологію забезпечує основні препарати хіміотерапії. У 2013-му – на 4 млн грн. Але це здається дуже великою сумою, якщо не розуміти, що препарати дуже дорогі».

Ще 20 років тому рак у дітей був вироком. Зараз більшість онкозахворювань, наголошують хіміотерапевти, можна вилікувати. Головне – вірити у своє одужання і нізащо не складати руки.
Богдан, пацієнт: «Хочу бути дитячим лікарем. Усіх лікувати. Уколи давати».