У ніч на 13 жовтня невідомі злочинці зняли з п’єдесталу і відвезли у невідомому напрямку погруддя Тарасу Шевченку у центрі Зеленої Діброви Городищенського району. Діяли нахабно і зухвало. Не зупинили навіть камери відеоспостереження. Здавалося, що злодії наперед були упевнені у своїй безкарності.
Як розповів сільський голова Ігор Щербак, тієї ночі він відчував щось лихе, тож здійснював об’їзд населеного пункту. Під час патрулювання, побачив, що пам’ятник зник. Це було на початку 2-ї години ночі Записи камери відеоспостереження показали, що розминувся з непроханими гостями на якихось 10 хвилин. На відео видно, що спочатку у село заїхали молодики на білому мікроавтобусі «Мерседес» з причепом і «Москвич-2140» світлого кольору. Біля пам’ятника вони вимкнули фари, повантажили погруддя в багажник і поїхали у бік Шевченкового. На все витратили не більше чверті години. Видно, що викрадачі добре знали місцевість. Вони поїхали з села польовою дорогою, але йшов рясний дощ і застрягли на розмитій дорозі. Тож повернулися і виїхали тим шляхом, що й заїхали.
Цей пам’ятник прикрашав село з 1961 року. Його подарував землякам Фотій Красицький – праправнук шевченкової сестри Катерини. «До села пам’ятник привіз ще мій дід Степан», – розповів сільського голова. Пам’ятник був центром усіх культурних заходів Зеленої Діброви. Погруддя було виготовлене із залізобетону – лише покрите тоненькою фольгою із кольорового металу. Тож швидкої вигоди від вкраденого пам’ятника злодії не отримають. Ігор Щербак підозрює, що пам’ятник можуть продати у якийсь приватний музей, або вивезуть за кордон. Говорить, що раз вандали не бояться везти такий вантаж, певно, діють під прикриттям.
Але можливо, що метою вандалів була ідеологічна диверсія. Адже прокотилася хвиля нападів на пам’ятники Тарасу Шевченку. Тієї ж ночі у селі Шевченкове на Звенигородщині було вкрадено бронзовий барельєф із зображенням Кобзаря і бронзовий напис «Літературно-меморіальний музей». Стела розташована у центрі села, неподалік від музею. Зображення обличчя молодого Шевченка було вагою до 100 кілограм. Стела стояла пуста цілий день, а ніхто навіть і уваги не звернув. Ця стела простояла понад 30 років. Тієї ж ночі було викрадено накладні бронзові композиції на в’їздних знаках у село Моринці.
В серпні цього року злодії поцупили скульптуру «Тарас малює» при виїзді з села Шевченкове. А торік на малій Батьківщині Тараса Шевченка викрали ягня із скульптурної композиції «Мені тринадцятий минало». Злодіїв досі не знайдено. Подібні злочини потрібно класифікувати не як побутові крадіжки, а як замах на національні цінності. І покарання мусить бути відповідне.
Володимир Чос