В області триває «Децентралізаційний марафон 2016» в рамках Проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), який реалізує Асоціація міст України за підтримки USAID.
Регіональні консультанти офісу реформ Черкаського регіонального відділення Асоціації міст України, які проводять інформаційні заходи «Децентралізаційного марафону», поділилися своїми враженнями.

На їхню думку, зустрічі з сільським головами, депутатами місцевих рад, лідерами громадської думки, жителями населених пунктів ще раз переконують в тому, що більшість з них не розуміє тих унікальних можливостей, які чи не вперше в історії надаються Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Громади отримують повноцінну, фінансово спроможну, державно підтриману систему влади і всі умови для її використання в інтересах місцевого населення. Ліквідовуються не сільські ради (як про це заявляють співбесідники), нарешті ліквідовується адміністративно-командна владна вертикаль – пострадянська система управління.
До цієї думки їм складно звикати, особливо тим, хто має за плечима десятки років успішного досвіду владного керування, правда, за іншими – досьогоднішніми правилами.

Враховуючи наближення Дня вчителя, регіональний консультант з комунікацій Лариса Булка зупиняється на питаннях «оптимізації» освітянської мережі. «Немає школи – немає села» – наразі ця теза дуже популярна і часто вживана, – зазначає Л.Булка, – наші переконливі прикладові інформації про переформатування системи освіти сприймаються з підозрою, з бажанням якомога довше зберегти ту модель, що склалася в радянські часи і лише періодично зазнавала «косметичних» змін.

Можна було б обійти цю тему, якби не постійне спілкування з молоддю, школярами та малечею. Здається, всім зрозуміло, зростає інше – «інформатизоване» покоління. І для нього недостатньо комп’ютерних класів. Потрібні новітні навчальні умови, різні джерела та засоби для отримання не кількісних, а якісних знань, формування практичних компетентностей учнів, їх навчання впевненій конкурентоспроможності у суспільному середовищі, зокрема, у міжнародному. Нарешті, врахування інтересів учнів, їхнього бачення цікавості навчання, розвитку особистих здібностей, критичного мислення, формування власної думки та вміння самоосвіти. Не меншої уваги потребують і нові форми участі батьків у ефективності і прозорості навчання.
Це лише кілька штрихів. Але навіть на ці запитання не знайдеться відповіді у шкільній мережі, що переважно діє в сільській місцевості. Тому і такою нагальною на сьогодні є шкільна реформа, формування опорних шкіл. І саме тому на часі створення об’єднаних територіальних громад, які надаватимуть дітям не «середню» освіту, а новітні знання і перспективу для їх успішного майбутнього, – вважає регіональний консультант.