Минуло три місяці мого перебування в Болгарії. Побачив життя провінції, найбільшого курортного міста Варни й столиці Софії. Уже можу скласти певну картинку:
1) У Болгарії відносно дешеве житло й оренда. Квартиру в центрі Варни можна знімати за 150 євро (не в сезон) при середній заробітній платі 400 євро (це у Варні, в провінції – 200-300). Недаремно сотні тисяч росіян та українців мають тут власність. Хоча ціни за комунальні в Болгарії вищі за українські.
2) Авто. \”Німця\” в хорошому стані тут можна купити за 4000 євро. Акцизні платежі…
3) Дороги за нашими мірками – непогані. Є поганенькі ділянки, але жодної великої ями, яких у нас безліч, я не зустрічав.
4) Люди в Болгарії дуже прості, добрі й привітні, хоча повільні та іноді необов\’язкові. Але треба бути акуратним, бо можуть надурити: в таксі, на базарі, при оплаті квартплати… Щось є у них від циган, яких тут доволі багато (офіційно 8 %).
5) В Болгаріі можна отримати якісну європейську освіту за невеликі гроші. Дотації від ЄС.
6) Ціни на продукти можна порівняти з черкаськими. Хоча, якщо ти знаєш, де і що купувати, можна купити значно дешевше. Останній тиждень ми об\’їдалися мандаринами за 1 лев/кг (6 грн). Бувають і якісь дивні розцінки: за те, щоб відремонтувати \”блискавку\” на куртці, з мого сусіда-турка хотіли
здерти 8 левів (48 грн). Автобус від Добрича до Стамбула коштує 55 левів.
Від Стамбула до Добрича – 50 лір (35 левів).
7) Іноді складається враження, що ти нікуди з України й не їхав. Єдине, що менше сміття на вулицях, більше усмішок на обличчях людей і говорять трішки іншою мовою
8) Представників секс-меншин, якими нас так лякають противники євроінтеграції, ще не зустрічав.
9) Іноземцям знайти в Болгарії роботу непросто, особливо в зимовий період. Є ще один важливий нюанс: до отримання residence permit (виду на проживання), що оформляється тільки за півроку після приїзду до Болгарії, ви не маєте права працювати тут офіційно.
Міф про Болгарію: я був переконаний, що багато болгар говорять російською. А от і ні. Більшість її розуміє приблизно так, як ми болгарську. Намагається щось сказати російською не більше 10 % населення. Але багато хто говорить турецькою (турків тут дуже багато, адже Болгарія протягом кількох століть була частиною Османської імперії).